Зеленський розказав, за що пам’ятатимуть Кравчука

Зеленський розказав, за що пам’ятатимуть Кравчука

Президент Володимир Зеленський висловив свою скорботу через смерть першого Президента України Леоніда Кравчука і перелічив, за що його пам’ятимуть близькі, політичні соратники й громадяни України.

Джерело: вечірнє звернення Зеленського

Пряма мова Зеленського: «Сьогодні помер перший президент України Леонід Макарович Кравчук. Він був не просто політиком і навіть не просто історичною постаттю. Він був тією людиною, яка вміла знайти мудрі слова і сказати їх так, щоб почули всі українці. Особливо це важливо у важкі, кризові моменти, коли від мудрості однієї людини може залежати майбутнє цілої країни.


Леонід Макарович проявив саме таку свою мудрість наприкінці 1980-х років, коли поставав український рух. Він блискуче пройшов 1991-й рік, і зараз може виглядати нібито тоді йому було просто. І що би не було потім, Леонід Кравчук завжди залишався з Україною.

Можливо, саме завдяки своїй мудрості, він був по-особливому веселим, завжди цінував життя, кожну його хвилину. Але й завжди знаходив далеко не одну хвилину, щоб допомогти розібратися і щоб дати пораду. І зокрема за це я йому особисто вдячний.


Він дитиною пережив Другу світову війну, пережив окупацію. Леонід Макарович знав, чого коштує свобода. І всім серцем хотів для України миру.

Я впевнений: ми це реалізуємо, досягнемо нашої Перемоги і нашого миру! Вічна шана і пам’ять першому Президенту Незалежної України!

Вічна пам’ять усім, хто захищав Україну!»

 

 

Деталі: Леонід Кравчук народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин на Рівненщині, що тоді входила до складу Волинського воєводства Польської Республіки. Оскільки ці території були окуповані радянською армією 17 вересня 1939 року, згідно з таємною угодою Молотова-Ріббентропа між СРСР і нацистським Райхом, перший президент України зустрів Другу світову війну у своїх 5 років.

Під час подій 1990-1991 року, коли в Україні вирували протести про проведення референдуму щодо незалежності України, Кравчук був головою Верховної Ради. Як спікер парламенту він зберігав помірковану позицію між націонал-демократами, які вимагали негайного виходу України з СРСР, і проросійським крилом Комуністичної партії, яка хотіла зберегти Україну в складі оновленої конфедерації радянських республік.

Під час збройного заколоту ГКЧП в Москві 19 серпня 1991 року, Кравчук не відреагував на блеф генерала Валентина Вареннікова, який в Києві ультимативно зажадав від керівництва України виконання вимог злочинців-заколотників.

24 серпня підтримав Акт проголошення Незалежності України. 1 грудня був обраний президентом України, здобувши перемогу в другому турі над лідером «Народного Руху України», дисидентом і політв’язнем В’ячеславом Чорноволом.

Під час своєї каденції Кравчук запам’ятався тим, що уникнув повноцінного входження України до складу Співдружності Незалежних Держав, яку Росія прагнула перетворити в конфедерацію своїх країн-сателітів. Водночас Кравчук під тиском Росії та США підготував і погодив текст Будапештського меморандуму.

Крім того, Кравчук мав низку конфліктів із російським президентом Борисом Єльциним щодо розподілу кораблів Чорноморського флоту в Криму, але зрештою був вимушений у 1993 році підписати невигідні для України Масандрівські угоди.

1994 року програв позачергові президентські вибори в другому турі, поступившись прем’єр-міністрові Леоніду Кучмі. Згодом обирався до Верховної Ради від різних партій.

З 2019 року Леонід Кравчук очолював українську делегацію в Тристоронній контактній групі щодо мирного врегулювання на Донбасі в рамках Мінських угод, які після широкомасштабного вторгнення Росії 2022 року втратили чинність.

Залиште свій коментар