Головлікарка лікарні Києва: смертність від COVID-19 вразить, врятує тільки карантин

Головлікарка лікарні Києва: смертність від COVID-19 вразить, врятує тільки карантин

Різке зростання захворюваності на COVID-19 пов’язано, по-перше, із недотриманням санітарних вимог, по-друге – з тим, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом. Заходи безпеки під час епідемії коронавірусу є простими, але вони дійсно працюють.

Про це в другій частині бліцінтерв’ю OBOZREVATEL розповіла директорка (головна лікарка) Київської міської клінічної лікарні №4 Тетяна Мостепан .


 Медики кажуть про цитокиновий шторм – надто активну відповідь імунної системи. Чи дійсно сильний імунітет може стати причиною смерті від COVID -19?

– Ні, цитокиновий шторм можна порівняти з «поломкою» імунітету, з «перегрівом мотору». Це примітивне порівняння, але воно досить зрозуміле.

Так, є певні показники аналізу крові, за якими слідкують. Коли пацієнт перебуває в стаціонарі, на них обов’язково звертають увагу. Є певні препарати, які гальмують ці процеси. Проблема в тому, що у деяких хворих їх важко загальмувати.


 Тобто це не означає, що ми всі маємо ослаблювати свій імунітет?

– Боже збав, ні. Найголовніше – щоб люди підтримували свою імунну систему, підтримували своє здоров’я. Превентивна медицина завжди проста й доступна. Повноцінно харчуватися, не зловживати, дотримуватися режиму дня, гуляти на свіжому повітрі, провітрювати приміщення, робити вологе прибирання, можна профілактично приймати вітамін С. Усе це підтримує здоров’я і резерв нашого організму для боротьби з хворобою.

 Ви вже сказали, що у вас в лікарні є відділення, в якому на коронавірус не захворів жоден медик. Чому заражаються медики?

– Звичайно, у нас, як і у всіх лікарнях, медики заражаються. Але я переконалася, наскільки важливі заходи безпеки. Є деякі відділення, в яких жоден медик не заразився, і це при тому, що у них щодня контакт із коронавірусними пацієнтами. Це тому, що вони дотримуються всіх заходів безпеки і протиепідемічного режиму.

Але медики мають властивість хворіти, як і всі люди. Зокрема, тому що вони також відвідують магазини, спілкуються, зустрічаються з друзями і ведуть звичайний спосіб життя. Це перша причина.

Друга – зараження трапляється тоді, коли не дотримуються правил безпеки в лікарні, зокрема, під час одягання чи зняття засобів індивідуального захисту. Наш персонал повністю обізнаний, він щоранку проходить інструктаж, все жорстко контролюється, вони один одного одягають, роздягають. Дуже важливо не тільки правильно одягнутися, а ще й роздягнутися, тому що засіб індивідуального захисту може стати засобом зараження.

 На вашу думку, найголовніша причина такого різкого зростання кількості заражень на коронавірус в Україні – недотримання санітарних вимог?

– По-перше, це недотримання. Але, по-друге, ми маємо розуміти, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом, а отже, існує багато способів зараження.



 У «коронаскептиків» є популярний аргумент. Коли вони чують про страшну статистику COVID -19, вони запитують: «А особисто у вас є хоча б один знайомий, який захворів на коронавірус? Немає? То про що ми говоримо». Що можна їм відповісти?

– Я думаю, що це питання було актуальне, можливо, у травні, у червні, коли цифри захворюваності у нас були високі, але ще не критичні. Мені здається, якщо зараз подумати про своїх знайомих, ви напевно згадаєте когось, хто перехворів на коронавірус.

 Часто «коронаскептики» оперують статистикою смертності і порівнюють кількість смертей від коронавірусу із смертями від інших хвороб, зокрема, онкологічних чи серцево-судинних. Це порівняння, на їхню думку, має довести, що коронавірус не такий страшний, як про нього говорять.

Читайте також:   В Україні знову максимальна кількість хворих на COVID-19 за добу: статистика МОЗ на 1 жовтня

– Знову ж таки, мені здається, що ці порівняльні таблиці, які оприлюднювалися, наприклад, у червні, не показували такої кількості летальних випадків. Враховуючи тяжкість пацієнтів, яких ми бачимо зараз, і ту кількість пацієнтів, думаю, ті порівняльні таблиці скоро матимуть абсолютно інший вигляд. Навіть якщо взяти дані щодо кількості померлих за останній місяць, думаю, ці цифри вражатимуть.

Лікарі Київської міської клінічної лікарні №4 у захисних костюмах

 Чи можете ви спрогнозувати, яку кількість нових заражень на добу можуть фіксувати наприкінці жовтня?

– Такий прогноз дати дуже складно. Але, якщо порівняти офіційні цифри, які дає офіційна сторінка МОЗ, взяти цих 4,5 тисячі за добу, взяти до уваги, що всі вони мають контактних осіб, що інкубаційний період близько 2 тижнів, це означає, що цифри і надалі збільшуватимуться щодня.

Якщо згадати останню епідемію кору, то вона була зупинена через масову вакцинацію дітей і частково дорослих. У випадку з карантином, незалежно від того, будемо ми запроваджувати карантин чи ні, вакцин немає, немає стовідсоткових заходів, які б дозволили зупинити зараження.

Єдине, що може допомогти, – це роз’єднання контактів, тобто, грубо кажучи, той самий карантин.

 Ізраїльський лікар Євген Качман запевнив , що безсимптомні хворі на коронавірус можуть не хвилюватися щодо ускладнень. Ви згодні з такими висновками?

– Дуже хочеться, щоб саме так і було, але поки що зарано робити висновки. Ми ще не бачили віддалених наслідків.

 Провідні країни змагаються, хто стане першим розробником вакцини від коронавірусу. Так, британська вакцина вже проходить третю стадію клінічних випробувань, вона може бути готова до початку квітня. Але чи дійсно вакцина врятує світ? Можливо, всі ці намагання даремні?

– Вакцинація від небезпечних хвороб, що спричиняють високу летальність, – найкраще, що винайшло людство. І коронавірус – одна з таких хвороб. Тому ми чекаємо на вакцину і на специфічні ліки від COVID-19.

 Ваша лікарня готова до подвоєння кількості пацієнтів із коронавірусом?

– Взагалі наша лікарня всі 50 років свого існування працювала як багатопрофільна на 635 ліжок. Звичайно, ці ліжка у нас стоять, їх ніхто не виніс, але є певні норми, що стосуються інфекційних хворих. Зокрема, відстань між ліжками.

Окрім того, соматична лікарня була перепрофільована на інфекційну. Ми поділили її на спеціальні зони – червону, буферну і чисту. За рахунок цього зменшилася площа.

Якщо, не дай бог, виникне така ситуація, ми збільшимо кількість ліжок. Але я переконана, що на сьогодні в місті Києві достатньо стаціонарів. Уже визначені заклади другої хвилі. Але за потреби залучатимуть й інші лікарні. Не думаю, що буде потреба класти хворого на хворого.

Читайте також:   9 областям загрожує “червоний” карантин, важких хворих на COVID більшає

 Раніше ви казали, що збільшення ліжок потребуватиме і збільшення штату. Яка у вас ситуація з медперсоналом? Лікарні не загрожує масове звільнення медиків?

– У такому режимі ми працюємо вже пів року. Ті, хто хотіли піти, вже пішли. Звільнилися одиниці. Як правило, або дуже літні, або ті, хто мали серйозні хвороби. Слава богу, ми фактично зберегли весь свій персонал, який вже пів року абсолютно весь залучений до допомоги коронавірусним хворим. Але ці хворі мають свою специфіку, зайвих рук ніколи не буває, ми усім будемо раді. Запрошуємо. Насамперед, це стосується медичних сестер і молодшого медичного персоналу.

 Звісно, столиця щодо забезпечення усім необхідним знаходиться в кращому становищі, ніж решта регіонів України. Тим не менше, за вашими оцінками, чи можливий в Україні колапс медичної системи? Чи можна контролювати процес, що відбувається?

– Київ дуже серйозно підтримав лікарні. Зараз ми всі законтрактовані з Національною службою здоров’я України. Ми отримали кошти, наші працівники отримали надбавки щодо коронавірусу. 92% коштів, які ми отримали від НСЗУ, пішли саме на зарплати. Щоб зберегти колектив, щоб не розгубити його.

Щодо колапсу – є різні механізми, щоб його не допустити. Але можна сказати тільки одне: першочергово лікарні мають бути забезпечені ліжками з киснем, тому що все більше й більше кисневозалежних хворих.

Лікарні мають бути повністю забезпечені медикаментами, які увійшли до протоколу лікування не тільки COVID-19, а й супутніх хронічних захворювань, які теж треба лікувати. А медичний персонал, який задіяний у лікуванні хворих на коронавірус, має бути повністю забезпечений засобами індивідуального захисту та отримувати достойну зарплатню. І не лише медичний персонал, а й ті, хто обслуговує лікарню.

Наприклад, кілька місяців тому благодійники подарували нашій лікарні 80 кондиціонерів. Було літо, спека, наші хворі перегрівалися. До цього часу ми не змогли їх встановити, бо в таких умовах погодилася працювати лише одна бригада. А мої електрики, сантехніки, коли працюють, одягають захисні костюми.

У медиків є сім’ї, діти. Ми знаємо про випадки, коли медики заражали своїх родичів, були і летальні випадки. Вони весь час знаходяться у стресі. До речі, у нас в лікарні працює психолог. Він спілкується і з пацієнтами, і з медперсоналом, який вже пів року перебуває в коронавірусі, це не є для них нормою життя.

Тетяна Мостепан

 Яка зараз середня зарплата лікаря і медсестри у вашій лікарні?

– Медична сестра в нашій лікарні отримує зарплату близько 15 тисяч гривень, лікар – близько 30 тисяч. Але це з усіма можливими надбавками. Окрім того, зарплата залежить від кількості годин роботи.

Колапсу не буде тоді, коли наша держава чітко розумітиме, що одним із найголовніших її пріоритетів має бути здорова нація.

Залиште свій коментар