В Україні обмежать суми переказів, а рахунки блокуватимуть: до чого готуватися

В Україні найближчим часом можуть змінити максимальну суму анонімних переказів через термінали. Крім того, в Раді вже приготували зміни критеріїв публічних осіб, яких банки повинні посилено перевіряти.

Про те, як і чому можуть змінитися правила фінансового моніторингу та що чекає українців найближчим часом, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що і чому змінять?

Без підтвердження особи (анонімно через термінали) фактично можна відправити суму до 5000 грн. На ділі ж це означає, що переказ на 5000 грн уже заборонено, термінали приймають до 4999 грн, а здачу в одну гривню не видають.

«Якби я писав цей закон, я б замість 5000 грн написав 5001 грн, чітко розуміючи, що історія про 5000 грн призведе до того, що всі інтерфейси прийому платежів отримають обмеження 4999 грн і це, як наслідок, призведе до величезних незручностей, оскільки мало хто має точну суму до 1 грн, і виходить здача, яку нікуди дівати, зайві екрани і незручні інтерфейси», – написав банкір Олег Гороховський на своїй сторінці у Facebook.

Нардеп Ігор Фріс зареєстрував законопроєкт №5559, у якому вказаний недолік змінять, максимальна сума збільшиться до 5001 грн.

Зазначимо:

• анонімним вважається переказ, який здійснений через термінал без ідентифікації;
• для ідентифікації досить авторизуватися в терміналі за допомогою банківської карти або коду з СМС.

Як зараз перевіряють перекази?

В Україні нові правила фінансового моніторингу запрацювали ще минулого року. Згідно із законом, фінансові установи повинні застосовувати ризик-орієнтований підхід. Кожен банк використовує свою систему автоматичної перевірки, під час якої окремі клієнти зазнають посиленого контролю. Серед них, наприклад:

• громадські діячі (мають вплив на бюджет й ухвалення рішень, ПЕП);
• ті, хто проводить операції на суму від 400 тис. грн;
• ті, хто проводить операції з готівкою (переказ, поповнення рахунку, отримання коштів, розрахунок за операцію);
• фізособи-підприємці (ФОП), юридичні особи, які зареєструвалися протягом останніх трьох місяців;
• ті, хто переказує кошти за кордон, обмінює банкноти.

Якщо банку здалося, що операція сумнівна, блокувати можуть навіть перекази незначних сум. Хоча раніше закон зобов’язував перевіряти операції від 150 тис. грн, а за новими правилами – від 400 тис.

Перевірка стосується не тільки переказів, а й навіть відкриття депозитів. Якщо українець щомісяця відкладав невелику суму із «сірої» зарплати, накопичив, наприклад, на квартиру і вирішив віднести гроші в банк (інакше легально угоду провести не вдасться), фінансова установа може відмовитися відкривати депозит.

Що ще можуть змінити?

Комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити законопроєкт Сергія Власенка («Батьківщина»), внаслідок якого публічно значущими персонами вважатимуть лише тих, хто обіймав публічні посади не більше ніж рік тому.

Зараз в Україні банки масово блокують навіть незначні перекази своїх клієнтів, вимагають підтвердити джерела доходів. Причина: згідно із законом РEP вважають всіх, хто будь-коли виконував публічні функції (працював в органах влади). Під контроль потрапляють також і їхні родичі.

Згідно з опублікованими на сайті комітету результатами голосування, законопроєкт Власенка №4218 підтримала більшість членів комітету.

Зараз в Україні публічно значущими персонами (PEP, від англійського politically exposed person) вважають всіх, хто будь-коли працював або працює в органах влади. Згідно із законом про протидію відмиванню коштів, банки повинні їх перевіряти ретельніше.

Але проблема в тому, що фінансові установи зловживають і занадто ретельно проводять цю перевірку. Наприклад, як розповів OBOZREVATEL економіст Олексій Дорошенко, його братові (депутат місцевої ради) заблокували переказ на 150 грн: зажадали надати доказ, що гроші отримані легально.

Банки можуть блокувати рахунки без причини

«ПриватБанк заблокував рахунок без пояснення. Вимагаємо проходження ідентифікації. Все пройшов, рахунок усе одно залишився заблокований. Потім мені сказали, що у мене нібито на рахунку «ФОПа» були підозрілі операції, хоча операції були такими ж, як і минулого року. Написав заяву в банку, в ній було пояснення. Але й це не допомогло, тільки коли написав у себе в соцмережах, тільки тоді відреагували», – розповідає підприємець Ярослав.

Таких випадків – десятки і сотні. Одні банки витрачають величезні суми на введення автоматичного моніторингу операцій, інші ж економлять і в підсумку під блокуванням опиняються навіть ті операції, які не потрапляють під критерії «сумнівних».

У самих фінансових установах запевняють: що ті клієнти, які чесно ведуть справи, фінмоніторингу можуть не боятися. А якщо вам потрібно переказати велику суму, розмір якої не відповідає легальному заробітку, краще заздалегідь звернутися до свого банку, попередити і за запитом надати документи, які підтвердять, що кошти легальні.