«Я побачила, що не маю ніг»: медсестра з Лисичанська розповіла, як підірвалася на снаряді і вижила
Оксана Баландіна до 24 лютого жила звичайним життям, працювала медичною сестрою у дитячій лікарні Лисичанська. На початку березня лікарняне містечко обстріляли російські окупанти, які вторглися до України. Відтоді жінка на роботу не виходила і разом з родиною ховалася від обстрілів у підвалі.
Так тривало до 27 березня, коли Оксана отримала мінно-вибухову травму, наступивши на невідомий предмет. Лікарі зробили їй чотири операції. Ампутували дві ноги та пальці лівої кисті.
Про жінку та її нове життя написало видання «Свои.City«.
Наприкінці березня у Лисичанську, який розташований у Луганській області, де на той час вже йшли запеклі бої, магазини та аптеки майже не працювали і були проблеми з продуктами. Їжу та ліки до міста завозили волонтери і того дня Оксана з чоловіком як раз ходила отримувати гуманітарну допомогу. Повертаючись додому, вони вирішили скоротити дорогу, пройшовши за річкою. Цей шлях вона знала з дитинства.
«Я йшла трохи попереду і побачила в землі снаряд, що стирчить. Чоловік йшов ззаду, говорив з другом. Я повернулася розповісти про свою знахідку — і одразу ж злетіла в повітря. Чоловік злякався, підбіг до мене і почав перемотувати кінцівки, що кровоточать. Швидка приїхала швидко, але лікарі відмовилися мене забирати. Не захотіли спускатися до ґрунтової дороги. Вони чекали на рятувальників, які винесуть мене», — розповідає дівчина.
Не чекаючи рятувальників, чоловік Оксани з вітчимом винесли її самі. У машині швидкої, згадує жінка, вона почала задихатися. До лікарні її довезли у критичному стані зі значною втратою крові.
«Вранці 28 березня, виспавшись і відпочивши від операції, я побачила, що я не маю ніг. Лікарям довелося ампутувати їх на третину стегна. На лівій руці залишився тільки великий палець. Коли все трапилося на дорозі, я кричала, просила мене вбити. Мені не хотілося жити, не хотілося, щоби діти бачили мене з інвалідністю. Але завдяки підтримці рідних, знайомих та незнайомих людей, у мене відкрилося друге дихання. Я житиму заради своєї сім’ї», — розповідає Оксана.
Наразі жінка проходить реабілітацію у Дніпрі, чекає на протезування у Німеччині та показує своє нове життя у ТiкТок, де зареєструвалася після пережитого. Свій акаунт Оксана підписала: «Нове життя, головне не здаватися».
Нагадаємо, 24 лютого Росія напала на Україну, завдавши серію ракетних та авіаударів по наших містах, зокрема і по Києву. Широкомасштабне вторгнення триває вже 67-й день (війна 8 років). Окупанти продовжують руйнувати українські села, селища і міста крилатими ракетами та авіабомбами, вбиваючи мирне населення та завдаючи нищівних руйнувань інфраструктурі.
