«Слуги народу» хочуть дозволити правоохоронцям доступ до смартфонів і комп’ютерів українців

«Слуги народу» хочуть дозволити правоохоронцям доступ до смартфонів і комп’ютерів українців

У Верховну Раду внесли пакет законопроєктів, які зобов’язують інтернет-провайдерів розкривати дані про діяльність користувачів і дозволяє правоохоронцям в рамках обшуку доступ до смартфонів і комп’ютерів.

Законопроєкт № 4004 розміщено на сайті Верховної ради. Його ініціаторами стали 11 народних депутатів від «Слуги народу», і по одному з груп «За майбутнє» і «Довіра».



У пояснювальній записці зазначено, що проект закону розроблено з метою підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю і використання електронних доказів у кримінальному провадженні.

Законопроєкт доповнює перелік процесуальних джерел доказів електронними доказами. До них можуть належати текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи, віртуальні активи, сайти, текстові, графічні, голосові повідомлення, метадані та бази даних.

Крім того, в документі прописано, що провайдери зобов’язані за власні кошти встановлювати в своїх мережах технічні засоби, необхідні для проведення негласних слідчих (розшукових) дій та доступу до інформації про зв’язок, абонента, отриманні та маршруті передачі інтернет-послуг, їх тривалості і змісті . А оператори повинні сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення їх проведення.

Якщо слідчим суддею або судом було прийнято рішення надати особі або офіційному представнику органу досудового розслідування, прокуратури можливість вилучити речі і документи, на яких міститься інформація, особа, яка пред’являє постанову про тимчасовий доступ до інформації в електронній (цифровій) формі, речей і документів, зобов’язана залишити власнику інформації опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання постанови слідчого судді або суду.

Питання про спеціальну конфіскацію і долю електронних доказів, які були надані суду, вирішується судом під час прийняття судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі електронні докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію і долю електронних доказів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання.

Читайте також:   В Кабміні встановили штрафи за відсутність масок у громадському місці

Крім того, депутати подали до Верховної Ради законопроєкти № 4002, № 4003, які також спрямовані на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю і забезпечення дотримання режиму санкції.

Громадська організація «Лабораторія цифрової безпеки» проаналізувала всі законопроекти.

«Коаліція «За вільний Інтернет» має серйозні застереження щодо потенційного негативного впливу на права людини окремих норм зазначених законопроектів», – сказано на сайті організації.

Законопроєкт №4002 вводить фінансову та кримінальну відповідальність за невиконання санкцій – аж до ліквідації компаній і позбавлення волі. Такі заходи відповідальності можуть застосовуватися не тільки до тих, на кого накладені санкції, а й на інших осіб, які «будь-яким чином навмисне сприяли порушенню їх застосуванню». При цьому оштрафувати на суму до 85 тис. грн може спеціальний уповноважений орган, який буде створений Кабміном для нагляду за дотриманням режиму санкції.

На думку членів коаліції, впровадження передбачених законопроєктом механізмів контролю та відповідальності, може створити загрози для їхньої діяльності, що в свою чергу може також негативно вплинути на доступ громадян до телекомунікаційних послуг.

Законопроєкт № 4003 надає можливість доступу до інформації, яка може зберігатися в електронних інформаційних системах, наприклад, в смартфоні або на персональному комп’ютері.

Читайте також:   Стало відомо причину смерті парамедички ЗСУ "Артистки": загинула на власному подвір'ї

У коаліції відзначили, що ця норма надає необмежену можливість правоохоронним органам діяти на свій розсуд і ніяк не захищає права українців на таємницю кореспонденції.

Законопроєкт №4003 також зобов’язує провайдерів зберігати інформацію про рух трафіку в обсязі, достатньому для ідентифікації абонента, визначення джерела походження трафіку і маршруту його передачі протягом 12 місяців, а також в порядку вимог тимчасового зберігання інформації для цілей кримінального провадження.

Доступ до такої інформації повинен надаватися за постановою прокурора або слідчого і може також делегуватися оперативним підрозділам. Тільки у виняткових випадках, які, до того ж, нечітко прописані в законопроекті, дозвіл може давати слідчий суддя.

Законопроєкт № 4004 доповнює норму статті 39 Закону України «Про телекомунікації», і покладає на провайдерів обов’язок власним коштом встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні пристрої для розшукових заходів, негласних слідчих дій і тимчасового доступу до інформації про тривалість, зміст, маршрути передавання інформації абонента. Також, провайдери зобов’язані будуть стежити за справністю цих пристроїв і допомагати правоохоронцям у їхній роботі.

Ця норма суперечить вимогам Директиви ЄС про електронну комерцію, яка передбачає заборону встановлювати для посередників обов’язок моніторити інформацію або шукати факти незаконного контенту або активності.

Коаліція «За вільний Інтернет» закликала народних депутатів доопрацювати законопроєкти з урахуванням міжнародних зобов’язань України в сфері прав людини, зокрема привести норми проектів у відповідність з Конвенцією про захист прав людини і основних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Залиште свій коментар