ЗСУ контратакують під Покровськом, підійшло підкріплення: російський штурм поки що втрачає оберти, – Forbes

Українське підкріплення – як мінімум, бригада “Кара-Даг” Національної гвардії та 12-та бригада “Азов” і 93-тя механізована бригада – проводять невеликі контратаки, основний ефект яких полягає в уповільненні або незначному відкаті російських завоювань.

Напередодні головнокомандувач Олександр Сирський в інтерв’ю CNN сказав, що з 6 днів росіяни не просунулись ні на метр на Покровському напрямку.

Покровськ: росіяни кажуть, що українці почали контрнаступ

Як зазначає військовий оглядач Forbes Девід Акс, коли російська 2-га загальновійськова армія та сусідні підрозділи наближалися до українського опорного пункту Покровськ наприкінці серпня, деякі російські спостерігачі застерігали від надмірної самовпевненості з боку росіян.

Так, 2-га САП – десятки полків і бригад – переважає за чисельністю українські сили навколо Покровська, оперативне стратегічне угруповання “Таврія”, приблизно чотири до одного. Так, українці неухильно відступають на Покровському напрямку щонайменше з середини лютого, коли росіяни прорвали оборону міста-фортеці Авдіївка на східному кінці осі.

Але, незважаючи на те, що десяток батальйонів з восьми або близько того бригад були призначені для їхнього несподіваного вторгнення в Курську область Росії, українці, схоже, тримали в резерві чотири або п’ять бригад, кожна з яких налічувала до 2000 військовослужбовців і сотні транспортних засобів.

Російський пропагандист Євген Норін описав ці підрозділи як “досить цілі та добре оснащені”. Тепер деякі з цих резервів нарешті вступають у боротьбу вздовж останньої лінії траншей та укріплених міст за кілька кілометрів від Покровська та його життєво важливих ліній постачання. “Те, що відбувається, саме те, що було передбачено — українські збройні сили почали контрнаступ”, — повідомив один із російських блогерів. І це допомагає стабілізувати лінію фронту – принаймні зараз.

Це здивувало деяких українських спостерігачів, які звинувачували відсутність укріплень, а не брак військ, у багатомісячному відступі оперативно-стратегічного угруповання “Таврія” на схід від Покровська. “Не так давно був публічний дискурс про те, що розгортання додаткових бригад на Покровському напрямку не матиме особливого значення. Але ось ми бачимо, що це має значення”, – зазначила українська аналітична група Frontelligence Insight.

“Кара-Даг” нищить росіян у Селидовому

Видання пише, що не варто очікувати миттєвих кардинальних змін навколо Покровська. Наразі українське підкріплення – як мінімум, бригада «Кара-Даг» Національної гвардії та 12-та бригада «Азов» і 93-тя механізована бригада – проводять невеликі контратаки, основний ефект яких полягає в уповільненні або незначному відкаті російських завоювань.

Але росіяни не можуть дозволити собі втрачати темп. Кожен день, коли їм не вдається просунутися, – це день, коли українці можуть окопатися та зміцнити свої позиції навколо Покровська перед майбутньою зимою. Це має наслідки для всієї ширшої війни в Україні. “Майбутня битва за Покровськ стане кульмінацією наступальної операції противника на південно-західному театрі воєнних дій у 2024 році”, – прогнозують у Українському центрі оборонних стратегій.

Запеклі дії бригади “Кара-Даг” у Селидовому, прифронтовому місті на південний схід від Покровська, можуть бути найзначнішими з нещодавніх контратак. Вже кілька днів танки бригади Т-64 підривають і захоплюють російські танки і бойові машини, які намагаються проникнути в Селидове по головній дорозі зі сходу на захід до міста.

Висока місцевість у Покровську та його околицях має ефект спрямування атакуючих сил на нижні південні підступи міста. Це також спрямовує їх у Селидове, вершина якого знаходиться приблизно на 30 метрів нижче найвищої землі в Покровську. Росіяни повинні пройти Селидове, щоб мати чіткий постріл по Покровську. “Без убезпечення району Селидового ворог не може підтримувати свій наступ”, – пояснили в ЦДС.

Але тепер, коли свіжі та добре оснащені українські війська перебувають у Селидовому та атакують, російське завоювання Покровська, яке колись здавалося неминучим, виглядає трохи менш ймовірним.