Якщо сняться кавуни – видихніть і почитайте цей текст. Що відбувається під Херсоном
Українське суспільство в ейфорії від новин із херсонських фронтів. Усе через так званий контрнаступ ЗСУ на півдні, який політики в соцмережах обіцяли українцям давно, а вчора він нібито почався. Багатьом відразу ж почали снитися херсонські кавуни, які вже ось-ось можна буде збирати поблизу обласного центру. Але є одне «але» – ніхто не знає, що насправді відбувається під Херсоном і коли вдасться звільнити місто. Це не є добре чи погано, так і має бути, коли мова заходить про таку масштабну воєнну операцію.
Втім, деяка епізодична інформація просочується в інформаційний простір. І OBOZREVATEL зібрав її в єдиний пазл, відповівши на ті запитання, які виникають у головах українців щодо останніх подій.
1. 29-го справді почався широкомасштабний контрнаступ під Херсоном?
Не зовсім. У широкому розумінні цього поняття контрнаступ на Херсонському напрямку відбувається вже давно, щонайменше, кілька місяців. Просто його формат відрізняється від очікувань пересічних людей. Іншими словами, ЗСУ не планують кинути умовно 50 тисяч бійців на танках на прорив ліній оборони росіян у чистому степу. Наслідки такої тактики ми вже бачили під час наступу самих росіян на Київ. Це шалені втрати як людей, так і дефіцитної бронетехніки.
Натомість, поступаючись у кількості «броні», артилерії та снарядів, військове керівництво України обрало іншу тактику – повзучого наступу. Західна зброя дозволила зупинити наступ росіян у бік Миколаєва.
У липні-серпні точковими ударами артилерії та за допомогою диверсантів вдалося знищити склади БК у тилу окупантів, розірвати логістичні ланцюжки, частково знищити російську авіацію в Криму та пошкодити мости через Дніпро. Останніми тижнями ЗСУ за допомогою сучасних ракет AGM-88 HARM полювали на ворожі системи ППО на Херсонському напрямку, що зараз дозволило працювати нашій авіації. Всі ці дії – це теж складові контрнаступу. Тобто він почався не 29-го, а тривав уже кілька місяців.
2. Чому навіть офіційні спікери заявили про початок боїв за Херсон?
Насправді офіційні представники влади були дуже стримані в оцінках подій. Так, заступник голови Одеської районної військової адміністрації Олексій Мацулевич зробив свою гучну заяву, а потім видалив пост. Утім, навіть радник ОП Олексій Арестович, який любить обнадіювати українців, був небагатослівним, назвавши події на Херсонському напрямку «маленьким, симпатичним наступом». Президент Зеленський у вечірньому зверненні заявив, що Україна не буде інформувати ворога про свої плани. А у ранковому зведенні новин від Генштабу – ні слова про контрнаступ на Херсонщині.
3. Тоді навіщо Арестович і Ко кілька місяців анонсували контрнаступ?
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, а також інші офіційні представники влади заявляють, що це є частиною інформаційно-психологічної операції (ІПСО) з метою деморалізувати російську армію та дати зрозуміти агресору, що про жодні референдуми щодо приєднання до Росії не може бути й мови. Інша річ, що така ІПСО частково б’є і по самих українцях, які живуть в очікуванні звільнення Херсона й можуть розчаровуватися його відтермінуванням.
4. То що ж сталося 29 серпня, що вивело розмови про Херсон на новий рівень?
ЗСУ перейшли до не притаманного їм так званого класичного наступу на окремих ділянках фронту – тобто на бронетехніці через поля задля прориву передніх ліній оборони росіян. Раніше ЗСУ також просувалися вглиб херсонських степів, також захоплювали села на правобережжі Дніпра, позиції росіян. Без масштабних операцій – тихо, невеличкими загонами піхоти. Вчора ж наступальні дії активізувалися, що викликало пожвавлення інтересу до подій під Херсоном. Дров у вогонь підкинула речниця Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк, яка заявила про прорив першої лінії оборони противника.
5. Є багато різної інформації про зміни на фронті, чи можна їй довіряти?
Варто чітко усвідомити – точної інформації про події на фронті не має жодне видання: ні західне, ні українське. Є уривчасті дані, які також не підтверджені офіційно. Наприклад, надвечір 29 серпня CNN із посиланням на джерело повідомило, що українські війська повернули з-під російської окупації чотири села: Нова Дмитрівка, Архангельське, Томина Балка та Правдине.
Але офіційної інформації про це не надходило, а, наприклад, за даними «Української правди», йдеться про інші села. Видання «НВ» і зовсім повідомляє: інформація щонайменше про два населені пункти не відповідає дійсності, а успіхи ЗСУ частково є у селі Правдине.
Річ у тім, що на правобережжі Херсонщини є щонайменше три Балки – Широка, Золота й Томина. Так ось, Томина Балка – це вже майже Херсон. Якщо глянути на карту, захоплення Томиної Балки означало би, що ЗСУ підійшли до самого обласного центру. Але як бути з позиціями росіян у селах Станіслав, Широка Балка та у полях навколо? Найімовірніше, американські журналісти переплутали назви сіл, можливо, мали на увазі Золоту Балку на півночі області.
Є й інша сторона медалі – це фантастичні дані російського міноборони, яке відзвітувало про «розгром українських військ на всіх фронтах», знищення 1200 наших військових та 131 одиниці бронетехніки. Дивно, що у списку нема десятків хаймарсів (дерев’яних, на які вони витрачають свої «Калібри») та літаків (які росіяни «знищують» просто таки у промислових обсягах). Зрозуміло, що вірити цьому не варто, хоча ворог активно розганяє таку «дезу» в ЗМІ та соцмережах.
6. Які успіхи ЗСУ на Херсонському напрямку?
Спробуємо відсіяти правду від фейків. Факт певного наступу ЗСУ на півдні підтвердили офіційно в командуванні «Південь» та ОП вустами Арестовича. Українська влада навіть закликала місцевих мешканців терміново евакуюватися, адже «розвиток подій потужний та динамічний».
Військові експерти повідомляють, що протягом кількох останніх діб на Херсонському напрямку активно працювала українська артилерія. ЗСУ намагалися завдати якомога більшої шкоди передовим укріпленням росіян, перш ніж у хід пішли бронетехніка й піхота. Як українські, так і російські джерела повідомляють, що на окремих ділянках фронту на Херсонщині ЗСУ організували наступ піхоти під прикриттям танків та іншої бронетехніки. З’явилося навіть відповідне фото.
Ще одне опублікував голова ОП Андрій Єрмак.
Але достеменно невідомо, де саме наступають ЗСУ та які напрямки є основними, а які – для відволікання уваги. Росіяни повідомили про прорив ЗСУ з плацдарму на річці Інгулець, з району Андріївки (північ області). Українські ЗМІ з посиланням на джерела пишуть про певний успіх наших військ у районі Правдиного (південь регіону).
Паралельно з нашими спробами прорвати фронт росіяни також намагаються наступати. Генштаб повідомляє, що ці спроби ворога невдалі. Знищено переправу через Дніпро в районі села Львове, відбито штурм окупантів у районі Павлівки.
Про високу інтенсивність боїв свідчить і статистика українського Генштабу. За даними відомства, з 29 на 30 серпня ракетно-артилерійські підрозділи знищили 30 одиниць ворожої техніки, серед яких зенітна ракетна система С-300, 2 танки Т-72, 11 гаубиць «Мста-Б», 3 реактивні системи залпового вогню «Град» та «Ураган», важка вогнеметна система «Сонцепьок», самохідна артилерійська установка «Гіацинт-С», самохідна артилерійська мінометна установка «Нона-С» та 120-мм мобільний міномет, самохідні гаубиці «Акація» та «Мста-С», протитанкова керована ракета, 6 одиниць броньованої техніки та 3 склади боєприпасів у районі Берислава, Високопілля, Антонівки.
Такі цифри є аномально високими на окремій ділянці фронту, що свідчить про те, що ЗСУ значно збільшили кількість артилерійських обстрілів ворожих позицій.
7. Чи значить це, що тепер Україна буде з позиції сили прориватися до Херсона?
Не обов’язково, скоріше, ні, аніж так. Такий наступ на відкритому просторі вимагає надзвичайно великих ресурсів і потягне за собою великі втрати. За оцінками воєнних експертів, війська, які наступають, втрачають у три рази більше бійців, аніж ті, які захищаються. Навряд чи Україна готова піти на таке.
Хоча той же CNN із посиланням на джерела у Пентагоні повідомив, що українські сили почали операцію промацування оборони ворога, щоб підготуватися до контрнаступу (мається на увазі масивний наступ), усе ж видається, що це була виняткова акція для покращення позицій і психологічного тиску на ворога.
Не варто забувати, що влітку росіяни перекинули на правий берег Херсонщини близько 30 БТГр, а це 25-30 тисяч бійців. Також у ворога перевага у техніці й артилерії. Західні аналітики говорять, що для великого наступу ЗСУ бракує «броні» та снарядів.
Більшість експертів у своїх оцінках схиляються до того, що ЗСУ будуть продовжувати тактику великих і малих укусів, щоб змусити ворога втікати за Дніпро. У цій війні вже є приклади штурму однією з армій великого міста – росіяни під час захоплення Маріуполя та Сєвєродонецька зазнали втрат, від яких досі не можуть оговтатися.
8. То коли вже наші звільнять Херсон?
Відповіді тут немає. Звісно, є оцінки, що росіяни залишать місто до кінця року, але це гадання на кавовій гущі. ЗСУ намагаються перемолоти ворога різними тактиками, відрізати можливості для постачання через Дніпро. У цієї тактики є багато плюсів, і шанси на звільнення Херсона, безумовно, є. Деякі окупанти та їхні посіпаки вже втекли з міста. Той же Стрємоусов узагалі опинився у Воронежі, звідки «гарантує» збереження окупації.
Але нам точно не варто поспішати з жартівливими постами типу «Не хочу уезжать из Херсона», для вигнання ворога ще працювати й працювати. І наші війська справляються. До того ж, саме зараз ЗСУ демонструють нашим західним партнерам, як можна змінити ситуацію на фронті, якщо ті дадуть нам техніку. Можливо, успіхи на Херсонщині пришвидшать цей процес – і деокупація Херсона відбудеться швидше.
9. Чому саме Херсон?
Із кількох причин. По-перше, своїм тиском на Херсон ЗСУ не дозволяють окупантам провести так званий референдум щодо внесення територій до складу РФ.
По-друге, звільнивши провий берег Дніпра від окупантів, ЗСУ значно покращать позиції – ворог уже не зможе форсувати головну річку України, а отже з Миколаєва та Одеси буде остаточно знято загрозу наступу.
По-третє, Херсон – єдиний обласний центр, який РФ змогла захопити після 24 лютого, і його втрата матиме величезні репутаційні збитки для російської влади та керівництва армії РФ. Деякі російські політичні експерти (Піонтковський, Кац) вважають, що втрата Херсона буде означати крах Путіна.
По-четверте, ми не знаємо реальних планів керівництва ЗСУ. Інформаційний шум, який Україна створила навколо Херсона, змусив РФ стягнути близько 25 тисяч військових на цей напрямок, а можливо й більше, якщо сюди кинуть так званий 3-й армійський корпус РФ. При цьому ворог послабив позиції на інших напрямках.
