“Я стояла біля могили і поки її розкопували, подумки чіплялася за останню надію: а раптом це помилка?”: мама вбитого бойовиками Степана Чубенка поділилася спогадами

“Я стояла біля могили і поки її розкопували, подумки чіплялася за останню надію: а раптом це помилка?”: мама вбитого бойовиками Степана Чубенка поділилася спогадами

«25 липня 2014-го проp0ciйські бойовики Віктор Погодін, Юрій Москальов, М.Сухомлінов після жорстоких знущань 5-ма пострілами застрелили 16-річного хлопця з Краматорська Степана Чубенка. Вбили за те, що Він – Українець.

Степан навчався в краматорській загальноосвітній школі № 12, захоплювався футболом. Був воротарем юнацької команди “Авангард” і прагнув стати професійним спортсменом.


На початку війни Степан Чубенко брав участь в мітингах на підтримку цілісності України, носив воду і продукти українським військовим, які прибули в місто. Ризикуючи життям, Степан зняв з міською площі прапор так званої “ДНР”.

З метою безпеки батьки відправили Степана до Києва.

Після звільнення Краматорська від бойовиків «ДНР» підліток вирішив повернутися в місто, проїздом через окупований Донецьк.
З собою в рюкзаку він віз жовто-блакитну стрічку і шарф футбольного клубу «Карпати», який Йому подарували в Києві.




Про те, що трапилося з підлітком пізніше родичам розповів один з керівників сепаратистів через 3 тижні після Його зникнення. Степана Чубенко за Його проукраїнську позицію спочатку жостоко катували, а потім розстріляли.

Читайте також:   В Україні з 1 червня почнуть діяти нові правила для водіїв на дорогах

Тіло Степана сепаратисти віддали батькам лише через 3 місяці.

Мама Степана згадує: “Я стояла біля могили і поки її розкопували, подумки чіплялася за останню надію: а раптом це помилка? І навіть коли дісталися до тіла сина (воно було загорнуте в целофан), ще не вірила, що це він… Однак чим більше Його розглядала, тим більше переконувалася, що це Моя Дитина. Побачила, що вбивці зняли з Нього кросівки. А ось руки, пов’язані скотчем за спиною, перед розстрілом, не розв’язали”.

Юний воротар “Авангарду” в 2017 році указом Президента України посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

За словами свідка злочину: “Затриманого юнака, поки той сидів, пов’язаний, під комендатурою, били ногами. Вибили зуби. Після, утрьох повели до берега річки. Там йому скрутили руки скотчем за спиною, футболку натягнули на голову. Хлопець не плакав та не просив помилування.

Читайте також:   У Запоріжжі з'явився "супергерой": підліток одягнув поліцейську форму і "наводив у місті лад"

Кросівки в нього були гарні тому з Нього перед розстрілом їх зняли і забрали собі. «Керч» вистрілив в потилицю. Юнак впав але був ще живий. Тому “Керч” вистрілив знов. Всього пострілів п’ять.”

Вбивць Підлітка – Вадима Погодіна, колишнього командира проp0ciйського) НЗФ (незаконного збройного формування «Керч» і його бойовиків Юрія Москальова і Максима Сухомлинова в 2018 році заочно засудили до довічного ув’язнення.

!А знаєте за що ще по душі шкребе!: “у квітні 2017-го у Чебоксарах(Росія) на 72 години був затриманий Юрій Москальов. Однак, не дочекавшись відповідних документів від України про екстрадицію, російські правоохоронці відпустили вбивцю”. Вбивцю Степана відпустили, бо українська сторона… провтикала подати запит😡.

Убивці досі на волі. Один в Криму, два в р0ciї. Ніхто видавати їх не збирається. Станом на 2020: змін немає. Убивці на волі»

Julia Kiyan Kuzmenko

Залиште свій коментар