Вакцинуватися не гріх, купувати COVID-сертифікати – гріх, – інтерв’ю зі священником УГКЦ

Джерело: 24 канал

На цю тему 24 канал вирішив поспілкуватись зі священнослужителем та настоятелем Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла у Львові Тарасом Михальчуком. Під час розмови він поділився своїм досвідом вакцинації та відповів, що робити тим, хто купив COVID-сертифікат.

Про вакцинацію та що вона дає

Чому ви вирішили вакцинуватись?

Карантин – це те, що стосується кожного. Я інколи жартую, що я є таким «карантинним настоятелем», тому що моє призначення настоятелем Гарнізонного храму припало з різницею в один місяць з початком карантину, локдауну і так далі.

Це виклик, коли в храмі немає людей, коли треба було переорганізовуватись в онлайн.

Ситуація з COVID-19 була невідомою, зокрема для мене. Безумовно, таким досвідом для мене як для священника був березень. Тоді був похорон – від COVID-19 помер учасник АТО. Пригадую, що я був чи не першим священником в місті, який після оголошення локдауну мав похоронити людину.

Потім стало зрозуміло, що хворіють люди старшого віку. Стало відомо, що молоді менше хворіють, однак, вони могли бути тими, хто переносить цю інфекцію.

Священник спілкується з великим колом людей, то в мене насамперед був острах, що я можу когось заразити, навіть не відчуваючи, що я хворий.

Отець Тарас Михальчук / Фото з особистого архіву

Додам, що я не хворів на COVID-19 за весь проміжок часу. Але серед моїх друзів багато було хворих, багато хто відійшов навіть у вічність. Я зрозумів, що хвороба є важкою, коли спілкувався телефоном з людиною, а вона не могла говорити, їй не вистачало повітря.

У квітні для нас, як для священників, з’явилася можливість вакцинуватись. Все було організовано на дуже гарному рівні. Тоді була можливість вакцинуватись і моїй дружині. Я пригадую, це була AstraZeneca.

«Я зробив кілька дзвінків до лікарів»

Що мотивувало мене вакцинуватись? Мене ніхто не заставляв, бо це неможливо і неправильно.

Перед тим, як я вирішив вакцинуватись, я зробив кілька дзвінків до лікарів. Один із них сказав, що безумовно потрібно вакцинуватись, адже я публічна особа і так далі. Інший професор відповів, що, звісно, існують ризики. Але якщо зважувати всі за і проти, то коли людина хворіє на COVID-19, тих ризиків набагато більше, ніж від вакцини.

Це стало для мене рушієм.

«Вакцинація – це не гріх»

Що дала вам вакцинація?

Я не думав про те, щоб не захворів я. Я насамперед знав, що довкола мене є люди, які хворі на цукровий діабет та інші недуги. Я робив все можливе, аби якнайменше стати групою ризику для тих людей.

Релігія і віра зовсім не суперечать тому, щоб робити вакцини.

Для мене, як для священника, не було такого моменту – я вакцинувався, тому ніколи не захворію, все буде ідеально. Ні! Насамперед надія є на Бога.

Коли я вакцинувався і об’єктивно зробив щось, що може не наражати на небезпеку смерті інших людей, то зрозумів, що це потрібно робити однозначно. Без жодних думок про всесвітню змову та конспірологію.

Чи приходили до вас парафіяни з порадою – вакцинуватись чи ні?

До мене телефонувала наша парафіянка, яка є вакцинованою, але коло невакцинованих друзів страшно налякало її, що вона зробила у своєму житті великий злочин. Вона дзвонила за порадою і просила заспокоїти.

Я насамперед використав всі ці аргументи, що перерахував вище. Водночас наголошував, що і я вакцинований.

Отець Тарас каже, що релігія і віра не суперечать тому, щоб вакцинуватися / Фото з особистого архіву

Інколи я жартом кажу, що в нашому організмі вже стільки різних випробувань відбулось – і від харчування, і від екології – то ця вакцина – це точно не те, що нам нашкодить.

Я вважаю, що ми маємо підходити до вакцинації обдумано, обґрунтовано, науково.

До прикладу, батько моєї дружини раніше пережив дуже страшну хворобу – інфаркт. І перед тим, як йти вакцинуватись, він здав аналізи. Вони показали, що в нього дуже густа кров і багато тромбоцитів. Він отримав довідку, що йому не можна вакцинуватись, принаймні, на якийсь певний період.

Багато людей все ж переконані, що вакцинація – це не гріх? Чи це так?

Безумовно, вакцинація – це не гріх. Якщо мати такі переконання, то виходить, що в Україні десяток мільйонів грішників (сміється).

Чи обов’язкова вакцинація для священників

Від 8 листопада в Україні набув чинності наказ МОЗ, що не допускає до роботи невакцинованих від коронавірусу вчителів, держслужбовців і науковців. Чи потрібно вакцинуватись і священнослужителям?

Станом на квітень священнослужителів на рівні Кабміну прирівнювали до соціальних працівників, які мали змогу добровільно вакцинуватись. Жодних вказівок, наказів я не отримував, лише інформацію, що можна вакцинуватись в такий то день і в таку то годину, якщо є бажання. Це все, що було.

Для священників нема зобов’язання вакцинуватись. Однак серед кола моїх друзів-священнослужителів, зокрема з Гарнізонного храму, 95% вакцинованих. Водночас є такі, що мали COVID-19, тому через певні приписи наразі не вакцинуються.

Чи є покупка COVID-сертифікатів гріхом

Чи вважається підроблений чи куплений COVID-сертифікат гріхом?

Ми справді, як суспільство починаємо одне одного осуджувати – ти вакцинований, а ти невакцинований. І на такому міжособистісному рівні хочеться сказати – не робімо цього. Осуд завжди був чимось поганим.

Щодо покупки COVID-сертифікату – це ще гірше, ніж осуд. Тому що тут є об’єктивна дія, матеріальна дія, обман.

Ми маємо справу з обманом. Обманювати безумовно не можна, тому що в кінцевому результаті це дає негативні наслідки. Тому тут від цього я хочу дуже застерегти.

Отець Тарас: «Підроблені COVID-сертифікати – це обман» / Фото з особистого архіву

Очевидно, коли ви купуєте сертифікати вакцинації, то треба зрозуміти, що ми наражаємо на небезпеку людей.

Я особисто, як священник, дуже прошу – не купуйте цих речей! Не хочете вакцинуватись – ви маєте на це право, але купувати ці речі – я дуже прошу не робіть цього!

Коли людина каже, що я хочу купувати таку річ, то я її застерігаю. Але якщо ви це вже зробили, то я дуже прошу – йдіть покайтесь!

Отець Тарас Михальчук заликав не купувати COVID-сертифікати: дивіться відео

Про перевірку COVID-сертифікатів у храмах

Чи піднімалось питання перевірки COVID-сертифікатів при вході до церкви?

Ні, таке питання не піднімалось. Але, я вважаю, що це є неприпустимі речі. Абсолютно. З тієї причини, що людина має право молитись і вірити, так само як дихати повітрям і споживати їжу.

Так, звісно, захисна маска, дистанція, дезінфекція повинні бути. Якщо людина хоче бути з Богом, помолитись, можливо, посповідатись, бо в неї важка ситуація, можливо, вона на межі життя і смерті, то вимагати від неї вакцинації не можна.

Ми безумовно наголошуємо, що якщо є симптоми, ознаки хвороби, то в такому випадку краще попросити священника посповідати вдома.

Вимагати вакцинацію для того, аби впускати до храму чи ні, це, напевно, порушувало б свободу людини на право віросповідання і здійснення своїх релігійних, духовних потреб.

Ми такого не розглядали, і передбачаю, що розглядатись такого не буде, є певні життєво необхідні речі.

«Ми на фоні вакцинації забули, що триває війна»

На початку листопада в Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви у Києві відкрили пункт вакцинації проти COVID-19. Чи планує таке зробити і у Гарнізонному храмі?

Витали в повітрі такі певні моменти. Але я думаю насправді це питання не до мене, а до церковної ієрархії.

Взагалі, для мене мотивацією, чому я вирішив поспілкуватись з вами на цю тему, стало те, що дуже замало інформації про те, чи потрібно вакцинуватись. Ми як Церква маємо говорити про це. Я говорю про свій власний досвід, і, напевно, прикладом показую.

Інформації замало, тому, ймовірно, це породило такий певний вакуум навколо вакцинації.

З іншого боку, я вже забув, що я вакцинований. Просто собі живу, йду вперед. Є такі проблеми як війна, коли ти розумієш, що люди гинуть, довкола мене як військового капелана похорони військовослужбовців. Я навіть не маю часу загрузнути на цій темі вакцинації.

Я думаю, що є люди, в яких є дуже багато вільного часу, тому вони думають, що вакцинація це щось таке погане. Однак вони натомість забули, що є виклики реальні. У країні 8 рік триває війна і ми, напевно, трохи на фоні вакцинації про це забули.

Отець Тарас Михальчук: «Ми забули, що є виклики реальні» / Фото з фейсбуку Гарнізонного храму

Що ви б сказали лікарям, чиї життя коронавірус змінив, напевно, назавжди?

Нещодавно спілкувався з головним лікарем однієї з лікарень, які беруть чи не найактивнішу участь в порятунку життя від COVID-19. І я такий докір трохи отримав: «Отче, ви знаєте, мені здається, що ви за нас дуже мало молитесь, бо я щось не чув».

Я хочу запевнити – ми щодня на літургії згадуємо всіх медиків і тих, хто хворий на COVID-19. Водночас завжди молимось за військо, як військові капелани.

Від часу пандемії слова «медик», «ковід» і «Боже допоможи» з уст священників не сходить.

Тому запевняємо – ми стараємось бути поряд вас! Ці роки ми як храм, спільнота, парафіяни, змогли купити ШВЛ, кисневі концентратори, засоби захисту. Якщо хтось просить посповідати COVID-хворого і навіть якщо це реанімаційне відділення, наші священники без застереження зголошуються і одразу їдуть туди.

Ми дуже дякуємо лікарям, що рятуєте людські життя і ми відчуваємо, що це нелегко.