В Україні частина сімей платитиме за опалення в рази менше: розкрито причину
В Україні в різних містах і навіть районах діють різні тарифи на тепло. По-різному можуть платити навіть два схожі сусідні будинки, які мають одного постачальника. Якщо на сам тариф вплинути звичайній сім’ї складно, то на суми в платіжках може вплинути кожен.
Наприклад, у минулому опалювальному сезоні вартість за обігрів одного квадратного метра могла відрізнятися в Києві втричі. Поки одні платили 30 грн за квадрат, інші – близько 10 грн, говориться в матеріалі OBOZREVATEL.
Щоб дізнатися, чи доведеться вам переплачувати, достатньо всього лише згадати, наприклад, платіжку за лютий минулого року. Якщо квадрат коштував дорожче ніж 15 грн,, ви платите за обігрівання вулиці, а не своєї квартири.
Стандартний багатоквартирний будинок до тепломодернізації споживає вдвічі більше тепла, ніж потрібно, розповідає OBOZREVATEL глава Асоціації ЖБК та ОСББ Костянтин Киричук. Гкал «йдуть» через неутеплені дах, вікна, двері, підвал і стіни, а платять за них мешканці таких будинків.
І виправити цю ситуацію може будь-яка сім’я. Перший крок – створити ОСББ. Тоді можна зібрати кошти на утеплення, отримати грант або допомогу від місцевої влади. Але навіть в активному Києві ОСББ створили лише в близько 20% будинків, каже Киричук.
Іноді на утеплення навіть не потрібно збирати додаткові внески. У великих будинках за підсумками року залишаються невикористані кошти. У Києві, як і в більшості інших міст, із місцевого бюджету готові компенсувати 70% витрат на тепломодернізацію. Тобто суму, яка і так залишилася на рахунку, у кілька разів збільшать і можна буде, наприклад, замінити вікна в під’їзді або встановити індивідуальний тепловий пункт.
«Великий будинок збирає великі внески. Відповідно в ньому є ресурс. За рік на рахунках мого будинку (359 квартир) акумулюється 50-60 тис. грн. Програма 30 на 70 вимагає, щоб на рахунку ОСББ було як мінімум 30% від того, що хочете витратити, а решту дадуть із бюджету. Якщо в мене є 50 тис., то ще щонайменше 75 тис. мені дадуть», – розповідає Костянтин Киричук.
