Суд над Порошенком: політичне шоу, боротьба за рейтинги та зв’язки з Медведчуком

У середу, 19 січня, Печерський райсуд обере міру запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку. Йому інкримінують державну зраду та фінансування тероризму. Здається, ще ніколи в Україні не судили колишніх президентів. За виключенням Віктора Януковича, який втік до Росії і засадив свого часу за грати Юлію Тимошенко.

Політичні пристрасті в Україні розбурхалися не на жарт. Цього разу епіцентр подій перемістився з урядового кварталу спочатку до аеропорту «Київ», а потім до Печерського райсуду. Все через повернення в Україну у понеділок, 17 січня, Петра Порошенка, а його не було рівно місяць. У Державному бюро розслідувань (ДБР) не приховували, що дуже на нього чекають, щоб суд обрав йому міру запобіжного заходу, бо, мовляв, п’ятий президент ухиляється від слідства.

Все це обернулося політичним спектаклем. Спочатку в аеропорту «Київ», де при перетині кордону начебто перевдягнені співробітники ДБР намагалися забрати у Порошенка паспорт, але за 15 хвилин його все ж віддали. Все це супроводжувалося багатотисячним мітингом прихильників п’ятого президента під аеропортом.

Цирк продовжився в Печерському райсуді, який протягом 11 годин намагався обрати Порошенку міру запобіжного заходу. Прокурори вимагали арешту Порошенка на два місяці або заставу в мільярд гривень. Із нарадчої кімнати, просидівши там майже 5 годин, суддя так і не вийшов, а оголошення рішення перенесли на 14:00 19 січня.

Що інкримінують 

Підозру Порошенкові по «вугільній справі» 20 грудня підписав виконувач обов’язків генпрокурора Олексій Симоненко, бо, за словами адвокатів Порошенка, Ірина Венедіктова була у відпустці. За чотири дні, 24 грудня, СБУ оголосило п’ятого президента у внутрішньодержавний розшук.

Справу розслідують ДБР та СБУ. Порошенка звинувачують у державній зраді та фінансуванні тероризму у змові з кумом Путіна Віктором Медведчуком та іншими особами, щоб організувати постачання вугілля з ОРДЛО. За версією слідства, за підписаними угодами з бюджету мало бути сплачено понад 3 млрд грн.

У ДБР зазначили, що енергетична галузь України потрапила у залежність від Росії та терористичних «ЛНР»/»ДНР». А Москва отримала більше можливостей для втручання у внутрішні справи України та ведення підривної діяльності. У ДБР не виключають, що можуть влаштувати перехресний допит Порошенка та Медведчука.

За статтями, які інкримінують Порошенку, передбачено до 15 років позбавлення волі. По цій справі також проходять колишній міністр енергетики Володимир Демчишин, який втік за кордон, та колишній радник міністра енергетики часів Януковича Сергій Кузяра. Останній безпосередньо займався постачанням вугілля із шахт, розташованих в ОРДЛО.

Чому поїхав

За межі України п’ятий президент виїхав рівно місяць тому, 17 грудня. Відбулося це досить раптово, одразу після того, як того ж дня слідчі ДБР намагалися вручити йому повістку про виклик для проведення слідчих дій. За словами речниці ДБР Тетяни Сап’ян, за кілька годин потому Порошенко придбав квиток до Стамбула та покинув межі України.

Адвокати п’ятого президента заперечують: слідчим було заздалегідь відомо, що їхній підзахисний «збирається їхати за кордон, у справах, як пов’язаних з відрядженням, так і з якимись особистими речами». У Стамбулі Порошенко мав зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм. Із Туреччини п’ятий президент поїхав до Варшави та Брюсселю, зустрічався з польськими політиками та керівниками Європейської народної партії.

Нардеп від «Слуги народу», представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський наголошує, що від Верховної Ради Порошенко не мав жодних повноважень на ведення міжнародних перемовин, а з питань зовнішньої політики від імені України може виступати лише президент.

Що не так зі справою

Експерти кажуть, що вже зараз слідство припустилося низки процесуальних порушень, і Порошенко зможе апелювати до ЄСПЛ. Але навіть попри це є факти, якими незадоволені самі «слуги».

По-перше, це підозра Порошенку, яку підписала не генеральний прокурор, а її заступник.

По-друге, обрання запобіжного заходу в Печерському райсуді розглядає Олексій Соколов. Символічно, що на посаду судді 2017 року своїм указом його призначив саме Порошенко. Проте, за інформацією ЗМІ, Соколов не пройшов кваліфікаційне оцінювання. Все ж, більшість незалежних експертів висловилися, що зараз Порошенку випала прекрасна нагода відчути на собі всі принади «реформованої» за його президентства судової системи.

По-третє, експерти наголошують, що сам текст підозри, де часто згадуються «невстановлені особи», «невстановлені обставини» та у «невідомому місці», викликає багато запитань. І це питання до слідства, чи зможе воно накопати вичерпну та безапеляційну кількість доказів.

Міжнародна реакція

Напередодні посли G7 («Великої сімки») закликали всі політичні сили в Україні проявити єдність і рішучість.

Окремо висловилася й амбасадорка Великої Британії в Україні Мелінда Сімонс:

«Зараз мені як ніколи здається, що всім політичним лідерам в Україні необхідно проявити єдність, уникаючи дій, які можуть поляризувати. Всім політичним лідерам в Україні потрібно об’єднатися проти російської агресії прямо зараз».

Колишній прем’єр Швеції Карл Більд написав у Twitter, що українці зібралися в аеропорту «Київ», очікуючи прибуття опозиційного лідера Порошенка. Звинувачення проти нього, на думку шведського дипломата, є політичними, а намір посадити його під домашній арешт завдало б величезної шкоди Україні.

До єдності та консолідації в Україні закликав і євродепутат від Литви Пятрас Ауштрявічюс, додавши про неприпустимість судового переслідування в політичних цілях.

Симптоматично, що в день повернення Порошенка та судового засідання щодо обрання йому міри запобіжного заходу, до України з візитом прибули одразу три міжнародні делегації: американські конгресмени та сенатори від обох партій, очільниця німецького МЗС Анналена Бербок та міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.

На пресбрифінгу після перемовин в Офісі президента, сенатор-республіканець Роб Портман заявив, що вірить у верховенство права та сподівається на справедливий суд у справі Порошенка. А от сенатор-демократ Кріс Мерфі додав, що в Україні є історія вибірковості правосуддя і переслідування опонентів влади.

Що каже влада

У понеділок, 17 січня, пообіді висловився радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. За його словами, дії Порошенка є неповагою до базових процесуальних правил та не мають нічого спільного з реальною політикою.

Окрему заяву зробила і партія «Слуга народу», звинувачуючи Порошенка у спробі спровокувати громадянське протистояння:

«Не так давно цей політик заявляв про необхідність об’єднати зусилля всіх політичних сил для протистояння російській агресії, сьогодні ж – як і багато разів до цього – демонструє поведінку, спрямовану на розкол суспільства».

У понеділок ввечері в етері одного з політичних ток-шоу глава фракції «Слуга народу» прямо зв’язав Порошенка із Медведчуком, мовляв вони проходять по одній справі та за неформальними даними мали спільний бізнес, зокрема по вугіллю з ОРДЛО.

Що кажуть політики

Депутати від «Батьківщини», коментуючи те, що відбувалося в понеділок, 17 січня, говорять, що є певне відчуття дежавю. По-перше, із судилищем над Юлією Тимошенко 2011 року, яке санкціонував режим Віктора Януковича. По-друге, із проривом кордону Міхеїлом Саакашвілі 2019 року у пункті пропуску «Шегині» на українсько-польському кордоні. Тоді, нагадаємо, Порошенко позбавив Саакашвілі громадянство, яке повернув Зеленський.

У «Європейській солідарності», лідером якої є Порошенко, «вугільну справу» називають політично вмотивованою і санкціонованою напряму з Банкової. У проросійській ОПЗЖ теж засудили підозру Порошенку. І не дивно, адже по тій самій справі проходить їхній соратник Віктор Медведчук.

Але найбільш дивною стала поява на мітингу біля Печерського суду народної депутатки від фракції «Голос» Кіри Рудик. Так, всім давно відомо, що фракція розкололася і частина парламентарів «Голосу» ситуативно співпрацює з Офісом президента. Проте сама Кіра Рудик ще в серпні 2020 року називала «Порошенка більшим злом, ніж Зеленський». Журналісти вже питали її про можливий союз із «Європейською солідарністю». Від відповіді Рудик ухилилася.

Що кажуть експерти

Політолог Володимир Фесенко вважає, що в понеділок, 17 січня, інформаційно виграв Порошенко – у нього був бенефіс. А юридично і політично — ця справа надовго. Швидкого фіналу не буде. Наші правоохоронні органи і судова система працюють на жаль вкрай повільно і не завжди ефективно.

«Не знаю, якого результату хотіли досягти в різних високих кабінетах, але там мимоволі підіграли Порошенку. У нього може бути невелике тимчасове збільшення рейтингу, бо для частини ліберальної національно-демократичної інтелігенції він постає зараз у ролі жертви. Хоча в перспективі, якщо слідство щось накопає і будуть юридично підтверджувати те, в чому зараз його звинувачують (зв’язки з Медведчуком, всі ці домовленості), іміджеві ризики для Порошенка зростатимуть. Ну а політично, це може бути парадоксально, але Петро Олексійович потрібен Володимиру Олександровичу на президентських виборах, а не за ґратами. На даний момент він оптимальний спаринг партнер у другому турі для Зеленського», — коментує ТСН.ua Володимир Фесенко.

Чи похитне справа проти Порошенка імідж України в очах міжнародних партнерів? На думку політичної аналітикині Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марії Золкіної, це апріорі має негативний ефект для іміджу чинної влади. Незалежно від юридичної складової справи, на Заході її вже сприймають як спробу певного зведення рахунків з Порошенком.

Проте, чи не найбільшою проблемою є розхитування внутрішньополітичної ситуації в Україні в часи найбільшої концентрації російських військ біля наших кордонів, намагання Путіна шантажувати Захід та спроб Сполучених Штатів запобігти широкомасштабному російському вторгненню.

Марія Золкіна нагадує, що протистояння між Росією та Заходом триває — гра не закінчилася. ЄС, окремо НАТО, члени Альянсу (наприклад США) зважують свої інтереси, намагаючись якось говорити з Росією, яка продовжує брязкати зброєю.

«Україна замість того, щоб зберігати обличчя стабільного, передбачуваного і консолідованого партнера, загрузає у внутрішньополітичному протистоянні, яке не виглядає доброчесним і прозорим. Те, що зараз має робити українська дипломатія – вимагати уваги до української позиції в цих міжнародних переговорах. Навіть якщо є причини переслідувати Порошенка за законом, організація цього процесу, інформсупровід, все це виглядає м’яко кажучи значно менш важливим пріоритетом, ніж досягнення домовленостей з нашими ключовими партнерами на фоні російської загрози і спроб Росії домовитися з Заходом», — підсумовує політична аналіткиня.