Скандальний забудовник Ігор Мазепа пропихує у Раду закон для дерибанщиків: зазіхнули на розпил лісів

У парламенті з’явився проєкт, що пропонує “амністію дерибанникам” і карт-бланш владі на відчуження лісів і узбереж.

Наприкінці квітня 2024 року в Раді з’явився проєкт закону, який може дати “амністію дерибанникам” та карт-бланш влади на відчуження лісів, прибережних та прикордонних смуг, заповідників, ландшафтних парків, пам’яток природи, ботанічних садів тощо. Йдеться саме про ініціативу “Слуг народу” №11185.

Якщо парламент це підтримає, держава та громади матимуть змогу повертати своє майно через суди лише протягом 5 років з моменту виділення.

Про це пишуть аналітики громадської ініціативи “Голка“.

Головний автор ініціативи (11185) – народний депутат Степан Чернявський («Слуга народу»). Співавторами стали, зокрема, і народні депутати, які були обрані як представники партії влади від Київщини – Сергій Бунін та Олександр Горобець. Останній неодноразово писав депутатські звернення, які були на користь дерибанщиків Біличанського лісу, зазначають громадські активісти.

Аналітик ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тестов зазначає: якщо за це проголосують, то достатньо буде просто дочекатися, доки закінчиться п’ятирічний термін з моменту отримання ділянки.

“Місцеві ради та Держгеокадастр регулярно “не помічають” природоохоронні території та ліси. Мовляв, вони не внесені до кадастру. Це десятки тисяч ділянок. Останніми роками прокуратура системно й успішно працює і скасовує такі землевідведення, бо законодавство захищає такі території незалежно від наявності кадастрової документації. Не дивно, що ця ініціатива виходить від членів аграрного комітету. Ми неодноразово фіксували незаконне розорювання прибережних смуг або заповідних територій, зокрема від великих агрохолдингів”, – каже Тєстов.

Одночасно з такою законодавчою активністю у квітні стартувала інформаційна кампанія: “бізнес” пропонує “обнулити” до нього претензії у земельних схемах. Флагманом тут виступає скандальний забудовник Ігор Мазепа, якого звинувачують у махінаціях із землею.

Необхідність змінювати законодавство Мазепа пояснює тим, що в законі нібито є “сірі зони” для несумлінних “ментів”.

Як пишуть аналітики проєкту «Голка», Мазепа – це бізнес-партнер забудовника та екс-мера Ірпеня, фігуранта журналістських антикорупційних розслідувань Володимира Карплюка, з командою якого тісно комунікує нардеп-мажоритарник цього округу та… один із співавторів проєкту – Горобець.

Якою є практика Верховного Суду?

Невеликий законопроєкт на кілька сторінок може зруйнувати якісну судову практику Великої палати Верховного Суду, яку почали формувати наприкінці 2018 року. Йдеться про справи Григорівського лиману на Одещині, Новомосковському та Миколаївському лісових господарствах Дніпропетровщини та Миколаївщини відповідно.

У цих справах суддею-доповідачем був Дмитро Гудима, який після шести років роботи у Великій Палаті зараз є суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

“Право приватної власності не може виникнути на об’єкти, які не можна у приватну власність передавати. Навіть якщо рада чи інший орган ухвалили рішення про виділення певній особі землі на березі річки чи моря у приватну власність для будівництва житла, і ця особа зареєструвала за собою право приватної власності, то згідно з висновками Верховного Суду власником такої ділянки залишається громада чи держава. А той, хто зареєстрував за собою вказане право, мав усвідомлювати, що за законом не може його набути. Тому суд не витребує такий об’єкт за ст. 387-388 Цивільного кодексу, а повертає їх громаді чи державі в порядку усунення перешкод за ст. 391 цього закону. Законопроєкт 11185 фактично покликаний зруйнувати таку судову практику”, – пояснює юрист.

 

Практику застосування норм права щодо повернення державі та громадам земель лісового та водного фондів Велика Палата Верховного Суду «зацементувала» у 2021 році у справі Бориспільського лісгоспу.

“Верховний Суд сформував чітку правову позицію: вимоги щодо повернення у власність народу історичних пам’яток, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, водного фонду, парків, цінних об’єктів культурної спадщини, не можуть бути обмежені в часі. Верховний Суд має достатньо повноважень, щоб забезпечити співмірність інтересів держави і людини, та пропорційність втручання держави у приватні інтереси. Проєкт 11185 має внутрішні протиріччя. Якщо він надійде до Верховного Суду, ми будемо його вивчати і внесемо пропозиції. Обмеження якимось строком права на звернення до суду з метою повернення майна законному власнику, думаю, недоцільне”, – каже суддя-доповідач Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук.

 

Водночас у прокуратурі наголошують, що окремі положення законопроєкту створюють загрозу безпідставного вибуття з державної/комунальної власності заповідних земель, її надр, природних ресурсів, у тому числі внаслідок запровадження строку давності для задоволення вимог щодо витребування майна у сумлінного набувача.

У прокуратурі додають, що цей проєкт ще опрацьовується і щодо нього будуть надані пропозиції та зауваження.

Аналітики проєкту “Голка” нагадують, що Верховна Рада попереднього скликання намагалася змінити положення Цивільного кодексу України та повернути норми, які з нього видалили за часів Януковича та тодішнього заступника голови його адміністрації Портнова.