Російські окупанти почали цілеспрямовано бити по ТЦК: чому ворог обрав таку тактику і чим це загрожує

За тиждень, із 30 червня до 7 липня, російські окупаційні війська завдали щонайменше п’ять ударів по об’єктах територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Україні. Це не може бути простим збігом і очевидно, що крім «звичайного» терору тилової України, командування РОВ почало системно завдавати ударів саме по ТЦК. Але які цілі мають російські окупанти, які вирішили на четвертому році повномасштабної війни обрати таку тактику?

Хроніка терору

РОВ завдали удару 30 червня по ТЦК і СП у Кривому Розі, 3 липня по будівлі в Полтаві, 6 липня – у Кременчуці, 7 липня дісталося будівлі Харківського обласного ТЦК і СП (і прилеглій території), також був удар поблизу Запорізького обласного.

Чому я написав вище, що було щонайменше п’ять цілеспрямованих ударів? Тому що невідомо, куди летіли дрони-камікадзе Shahed-136, які були перехоплені Повітряними силами ЗСУ, а тому не виключено, що ціллю ворога були й інші об’єкти ТЦК та СП у різних містах.

Але які цілі таких дій РОВ?

Як і в будь-якій ситуації, пов’язаній із терором, якоїсь однієї єдиної мети бути не може, а тому розглядати цей тип ударів слід комплексно. Але розберемо спочатку той варіант, який насамперед спадає на думку.

Зрив мобілізації

Ударами по об’єктах ТЦК і СП російські окупанти намагаються поступально зривати мобілізацію в країні прямим впливом. Порушення роботи центрів, знищення картотек, баз даних (хоча всі вони давно перебувають в електронному вигляді) – це вбачається російському командуванню одним із найвірогідніших і найдієвіших способів зірвати мобілізацію.

Причому ця тактика має і морально-психологічний фактор, щоб у військовозобов’язаних, які добровільно йдуть у центри оновити свої дані, підписати контракт або отримати бронь, виникав інтуїтивний страх перед тим, що туди може прилетіти Shahed-136.

Тобто, за задумом РОВ, у суспільстві також необхідно посіяти страх перед тим, що будь-яка будівля ТЦК і СП в Україні – це потенційно небезпечний об’єкт, по якому в будь-який момент щось може прилетіти. Хоча нальоти дронів-камікадзе для більшості міст не можна назвати несподіваними і про них завжди попереджають заздалегідь. Підвищені ризики для Харкова, Сум, але не для міст у глибині материкової частини України.

Проте це завдання РОВ гранично зрозуміле – зрив мобілізації в Україні прямим впливом і руйнуванням об’єктів ТЦК і СП, хоча, відверто кажучи, коефіцієнт корисної дії в масштабах країни від таких дій РОВ буде незначний. Мобілізацію і супутні процеси таким чином не зупинити. Але є й інший аспект, що має інформаційний складник і не тільки.

ІПсО

З 2022 року російська пропаганда та її агенти впливу в Україні, а також «українці» призовного віку, які боягузливо втекли за кордон, ведуть системну інформаційну кампанію з дискредитації співробітників ТЦК.

Одразу хочу зазначити, що ТЦКшники не святі і я нікого зараз не захищаю, але фактично більша частина того контенту, який заливають у відкритий доступ, що має дискредитаційний характер, являє собою або маніпуляцію, вирвану з контексту того, що відбувається, або відвертий фейк – часто постановного типу.

Наприклад, у червні було зафіксовано понад 250 інцидентів із ТЦК, з яких 220 виявилися фейками і маніпуляціями. Повторюся – 220!

Підтвердилися порушення в діях ТЦК і СП тільки в 36 випадках, або 14% від загальної кількості матеріалів, що блукали в інтернеті. До відповідальності за порушення притягнуто 5 осіб, одного співробітника відсторонено від обійманої посади. Щодо решти 30 випадків тривають слідчі дії.

Цей приклад важливий, оскільки він демонструє те, як працює російська пропаганда та її кишенькові балакучі голови в Україні та за її межами. Щоб максимально дискредитувати співробітників ТЦК, викликати до них недовіру, неприязнь і відверту ненависть у суспільстві – над цим російські спецслужби працюють не покладаючи рук четвертий рік поспіль. І, варто зазначити, успіхи у них все ж є. Зокрема, не без допомоги самих же ТЦКшників, які, як ми бачимо зі статистики, у 14% випадків все ж дають привід, щоб працювали 86% фейків і брехні.

На жаль, у суспільстві за ці роки утворився певний пласт, який відчуває не те щоб неприязнь, а відверту ненависть до співробітників ТЦК. Днями дуже добре з цього приводу висловився глава ГУР МО України Кирило Буданов, а саме: «Українцям потрібно реально захищати свою державу, а не ховатися від ТЦК або чогось подібного. Інакше прийде ТЦК РФ, як це відбувається на окупованих територіях. А там це відбувається повним ходом, повірте мені».

На жаль, такі елементарні речі недоступні для розуміння певним прошарком українського суспільства, який у перервах між поглинаннями російської пропаганди продумує, як переплисти Тису. І саме для цього прошарку РОВ влаштували чергову ІПсО – удари по ТЦК і СП. Мовляв, ось, дивіться, росіяни хочуть вам «добра», хочуть позбавити вас «людоловов-угнетателей»!

Мета таких ударів – викликати позитивне ставлення, хоч би як це дивно звучало, до терору дронами-камікадзе. Ба більше, завдання для РОВ – переконати нерозбірливих і обмежених у можливостях побудови логічних причинно-наслідкових зв’язків громадян у тому, що дрони-камікадзе завжди летять по військових цілях, а ті, що врізаються прямим наведенням у будівлі та вбивають українців, – то це «вина ППО»!

І, на жаль, у проросійських чатах, а також групах ухилянтів такі удари сприймаються справді радісно, що може свідчити про досягнення цією ІПСО певного початкового ефекту. Отже, удари продовжаться.

Висновки

Удари російських окупаційних військ по ТЦК і СП в Україні мають усі риси заздалегідь розпланованого, системного терору. Але завдання у нього куди більш об’ємні та різнопланові, ніж просто терор заради терору.

І йдеться не тільки про зрив мобілізації по країні – зі стійким формуванням інтуїтивної тривожності у всіх, хто прямує в будівлю ТЦК зі своїми питаннями. Йдеться про створення в середовищі ухиянтів позитивного образу РОВ і виправдання ударів дронами-камікадзе, виправдання кривавих злочинів країни-агресора.

Безумовно, такі дії створюють певний прошарок у суспільстві, який може виявитися небезпечним у питаннях подальшої внутрішньої дестабілізації в країні, а також формування розгалужених агентурних мереж.

Тому це історія не просто про удари по ТЦК і СП, не просто про спробу зірвати мобілізацію, чого такими ударами неможливо буде досягти в масштабах країни, це ще й про підготовку нового реактивного ресурсу в країні і створення позитивного образу окупантів в очах не особливо благонадійних громадян. І це куди небезпечніше, ніж сам приліт Shahed-136 по будівлі ТЦК і СП.