Психологиня про розстріл у Дніпрі: Рябчук спланував вбивства товаришів по службі, у нього накопичилася образа

Солдат-строковик Артемій Рябчук, який вчинив масове вбивство у Дніпрі, у момент злочину не був у стані афекту. Йшлося про сплановану помсту кривдникам. Рябчук спланував лише розправу, але не подумав про те, як діятиме потім, зокрема, як вибереться з території заводу «Південмаш».

На злочинця чекає судово-психологічна експертиза, на підставі якої він піде у в’язницю або на примусове лікування. Про це в ефірі телеканалу OBOZREVATEL розповіла медична психологиня, експертка з психологічної кібербезпеки Наталія Бугайова (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця цієї публікації).

– Як цей хлопець пройшов психологічну підготовку та тестування? Чи міг він брати до рук зброю? Чи можна відстежити за допомогою нетривалого тестування, чи є в людини психологічні проблеми?

– Тестування не проводиться щодня. Допуск людини до зброї проходить у певний час, а потім іде період, коли людину не обстежують, за нею не спостерігають.

Тобто цілком імовірно, що в цей період могли статися якісь події, які і вплинули на всю ситуацію, на психіку людини, яка розстріляла і своїх товаришів по службі, і цивільних.

Я категорично не згодна з колегами, які починають говорити про те, що нібито Артемій Рябчук був у стані афекту. Хочу пояснити: стан афекту дуже короткотривалий – від кількох секунд до хвилини, півтори хвилини, коли людина дійсно не знає, що вона робить.

Наприклад, якщо людина перебуває у стані афекту, може схопити те, що є поруч, когось вдарити, убити. І це цілком зрозуміло для такого стану.

Але якщо людина кудись біжить, шукає якийсь предмет, хапає ніж, це свідчить про те, що людина не перебуває у стані афекту. Нерідко після цього людина взагалі не пам’ятає, що сталося.

– На підтвердження ваших слів – ми знаємо, що Рябчук готувався до цього вбивства, знав, хто де перебуватиме. Це була спланована дія.

– Я би сказала, що не зовсім спланована. Наскільки мені уявляється ситуація, найімовірніше, це якісь нестатутні стосунки та помста. Можливо, помста товаришам по службі.

Безумовно, це накопичена агресія, бо саме в такому стані людина починає вбивати всіх, хто потрапив під руку.

Ми чудово розуміємо, що якщо людина планує – вона прораховує все: хто де буде, моменти виходу, яким чином залишити територію, куди їхати. Але ми бачимо, що після того, як Рябчук розстрілює людей, він навіть не знає, як вибратися з території заводу, через що вбиває вахтера, який не відчиняє двері. Потім намагається знайти вихід, перерізає дріт.

Далі він кидається, не знаючи, що робити, ходить житловим районом і врешті-решт він ловить машину і їде за межі міста. У результаті він здається.

Ми чудово розуміємо, що людина, яка все чітко спланувала, яка чітко розуміє свій алгоритм дій, не поводитиметься подібним чином.

Єдине, що він спланував – це вбивство людей, на яких він, можливо, був ображений.

– Готувати вбивства та вчинити їх – це різні речі, але Рябчук зізнався, що не шкодує про скоєне. Про що це може свідчити?

– Зазвичай так кажуть люди, які вважають, що вони покарали кривдників. Тобто у людини тривалий час накопичується якась образа, потім людина планує щось, вчиняє помсту і зазвичай каже: «Я ні про що не шкодую». Тому що саме момент вчинення помсти проходить за планом.

Це та частина, яка, найімовірніше, була спланована. Решта було досить спонтанно. Ми бачили, що він тричі забігав у кімнату, де була зброя, він кидався, потім не знав, як покинути територію. Однак він не шкодує, що він помстився.

Чому серед жертв були інші люди? Я думаю, він був у такому стані, коли йому вже байдуже, хто трапиться на шляху. У цей момент майже всі йому були ворогами.

– Чи немає тут вилки – психіатрична лікарня чи справжня в’язниця? Чи не вдасться Рябчуку уникнути відповідальності?

– Звичайно, проводитимуть судово-психологічну експертизу, яка встановить, чи був Рябчук у стані, який його виправдовує. Припустімо, він мав якийсь психічний розлад. Або ж він діяв у абсолютно нормальному стані. Чи перебував він у цей момент під впливом якихось психотропних речовин тощо.

Тільки коли він буде ретельно обстежений, коли матеріали будуть вивчені, ми зможемо говорити про те, чи понесе він кримінальне покарання, чи це буде якесь примусове лікування.