Поступався місцем на обміні для хворих: ексмер міста Херсона дав перше інтерв’ю після полону

Колишній міський голова Херсона Володимир Миколаєнко провів у російському полоні 3,5 роки, відмовляючись від обміну на користь важкохворих українських полонених. Його затримали майже одразу після окупації міста у 2022 році. Про це розповів журналіст Сергій Нікітенко, який першим взяв інтерв’ю у Миколаєнка після повернення.

Чому росіяни хотіли Миколаєнка

• Миколаєнко добре знав місто та його інфраструктуру.
• Росіяни шукали авторитетних місцевих людей для керівництва окупаційною владою.
• Ексмер відмовився співпрацювати, попри погрози і пропозиції обійняти керівні посади.

“Як тільки росіяни зайшли в Херсон, вони почали шукати авторитетних людей, на яких можна було б спертися. Миколаєнко відмовився, що сильно ускладнило їхні плани”, – зазначив Нікітенко.

Місцева агентура окупантів складалася переважно з маргіналів або тих, хто робив усе за гроші, на кого не можна було покластися.

Умови полону та виживання

• Миколаєнко перебував у фактичній інформаційній ізоляції, більшість подій у місті дізнавався пізніше.
• Росіяни неодноразово його били, допитували та вимагали видати місцевих, які чинили опір окупантам.
• Він відмовлявся співпрацювати навіть після пропозицій обміну, аргументуючи це тим, що інші полонені потребують його більше.

“Він відмовлявся від обміну на користь важкохворих українців, що показує його високі моральні якості”, – відзначив Нікітенко.

За словами журналіста, Миколаєнко намагався зберегти ясний розум і моральну стійкість, незважаючи на постійні побиття.

Політична історія Миколаєнка

• Миколаєнко став мером Херсона у 2014 році, раніше працював депутатом міської ради.
• Відзначався проукраїнською позицією та довірою до людей, що іноді заважало політичній діяльності.
• Після закінчення каденції пішов на пенсію, але залишався авторитетною фігурою у місті.

“Він унікальна людина, яка змогла зберегти ясність думок і моральну стійкість у полоні”, – підкреслив Нікітенко.

Повернення до України

Миколаєнко був звільнений під час обміну полоненими 24 серпня 2025 року на День Незалежності. Після повернення він дав перше інтерв’ю, розповівши про тяжкі умови полону та тиск з боку російських спецслужб.

Досвід Миколаєнка демонструє, наскільки важливі моральна стійкість та знання місцевих умов у воєнних обставинах. Відмова співпрацювати з окупантами та захист інших полонених показує приклад мужності та відповідальності перед громадою.