Київ, Маріуполь, Одеса, Харків: як готові до цивільного захисту на стратегічних напрямках

Київ, Маріуполь, Одеса, Харків: як готові до цивільного захисту на стратегічних напрямках

Днями авторка цієї статті помітила, як комісія з 5 людей інспектувала стан укриття в її під’їзді, і зрозуміла, що комунальники Києва, досі не вірячи в реальність того, що відбувається, таки проводять остаточну інвентаризацію укриттів.

Однак цей випадок нагадує історію про джерело безсмертя: сховище розміщене у підвалі, в якому своєю чергою розташована електрощитова, тому там висить замок, ключ від якого у диспетчера, який перебуває в ЖЕКу, що стоїть на сусідній вулиці, до якої ще треба добігти, аби взяти ключі… Направду ситуація типова.

Задля спокою і впевненості, а не паніки заради, Цензор.НЕТ вирішив розібратися, наскільки органи самоврядування готуються до укриття цивільного населення у разі атак і наскільки інформація про укриття й алгоритм дій є доступною. Ми спробували дізнатися про стратегію цивільного захисту і комунікації з населенням по трьох напрямах, щодо яких теоретично може бути спроба захоплення або атак на інфраструктуру: Київ, Харків, Маріуполь і Одеса.


Одразу варто зазначити, що громадянам шукати біля дверей кожного під’їзду паперову пам’ятку не варто. Категоріям населення, які не мають смартфонів, не користуються інтернетом, радять шукати інформацію в ЖЕКах. Для загалу ж пам’ятки, інструкції та мапи укриттів є у мережі. Тобто розраховано на принцип «подбай про себе заздалегідь». 

12 лютого столична влада затвердила план евакуації населення. Ще раніше шквал запитів від журналістів спонукав столичну владу до демонстрації окремих сховищ. Наприклад, сховище № 100128 на масиві Воскресенка у Дніпровському районі Києва.


Перше враження, з яким стикнулися «глядачі», тобто журналісти, яким анонсували демонстрацію бомбосховища, що ніякого бомбосховища не існує.

Начальник відділу з питань цивільного захисту Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Євген Герасимов пояснив, які види укриття на випадок повітряної, хімічної чи радіаційної атаки є у столиці:

«У радянські часи існувало поняття бомбосховища. Однак відповідно до Закону України «Кодекс цивільного захисту» такого поняття немає. Є споруди цивільного захисту (сховища) та укриття подвійного призначення.

Київ, Маріуполь, Одеса, Харків: як готові до цивільного захисту на стратегічних напрямках 02

Сховище – це споруда цивільного захисту, яка передбачає укриття працівників підприємств, установ та організацій, які перебувають на роботі в особливий період. Укриття подвійного призначення – для решти населення: станції метрополітену, підвальні приміщення житлових будинків, підземні переходи і паркінги тощо».

Всі укриття розраховані на перебування там людей протягом 1-2 годин при місткості 1 – 1,5 м кв на людину.

На питання щодо часу, який минає від звучання тривожної сирени до закриття дверей сховища, то Герасимов повідомив, що точного нормативу немає:

«При кожному об’єкті є начальник житлово-експлуатаційної дільниці і відповідальні особи. Балансоутримувач відчиняє двері, запускає співробітників підприємства».

Головні ж питання щодо об’єктів другого типу – укриттів подвійного призначення, які часто облаштовані у підвалах житлових будинків. Герасимов відповідав на ремарки журналістів про те, що часто ці підвали не прибрані, а подекуди підвали зовсім не облаштовані для перебування в них людей – там попросту пісок або гола земля. Інша проблема полягає в тому, що об’єкти укриття в підвалах часто знаходяться під замком, і наскільки компетентна особа встигне вчасно відкрити усі сховища – невідомо. Спікер пояснив, що може коментувати лише ситуацію з укриттями Дніпровського району Києва:

«З 2014 року стану укриттів і сховищ приділено особливу увагу з боку балансоутримувачів. Сміття і захламленість вивозилося. Начальники відділів з питань цивільного захисту збирають і перевіряють інформацію спільно з житлово-комунальними господарствами, наскільки укриття готові. Всі ключи знаходяться у балансоутримувачів. На сьогодні на будинках, де є об’єкти укриття, та довколишніх будівлях є позначки куди направлятися людям. Якщо ж підвал не пристосований для укриття людей, то варто шукати найближчий об’єкт укриття».

Київ, Маріуполь, Одеса, Харків: як готові до цивільного захисту на стратегічних напрямках 03

Щодо тих укриттів, які здаються в оренду і в яких сьогодні розташовані кав’ярні, перукарні та інші заклади, Герасимов запевнив, що орендарі у разі небезпеки зобов’язані пускати в них усіх охочих:

«При укладенні договору про оренду приміщення прописано, що в разі загрози виникнення бойових дій орендар забезпечує доступ населення. Нині з усіма балансоутривучами проводиться роз’яснювальна робота».

Чиновник дає короткий алгоритм на той випадок, що якщо у випадку повітряної атаки люди хочуть знайти прихисток в укритті, а не у тій частині власної квартири, де немає вікон:

«Щодо часу, то певного нормативу нема. Будь-яка атака, чи то авіація, чи то артилерія, не відбувається раптом. Тому при отриманні сигналу «Увага всім!» взяти особисті речі, документи і спуститися в укриття – підвальне приміщення, підземний перехід чи на станцію метрополітену. Споруди подвійного призначення передбачають укриття до трьох годин».

Київ, Маріуполь, Одеса, Харків: як готові до цивільного захисту на стратегічних напрямках 04

Детальні рекомендації щодо дій у разі атаки РФ Герасимов радить читати на сайтах КМДА, РДА або куточках цивільного захисту в ЖЕКах. Зокрема Департаментом муніципальної безпеки, Навчально-методичним центром життєдіяльності населення розроблені інструкції і пам’ятки для населення.

Мапа укриттів і сховищ, як і алгоритм дій, доступна на порталі КМДА, однак її варто пошукати в посиланнях і переходах на сайті.

Загалом у Києві влада планує використати 500 сховищ та 4 500 об’єктів подвійного призначення. І за офіційними заявами, кількість таких укриттів за останні сім років збільшилась утричі. Загальна місткість цих захисних споруд – 2 млн 800 тис людей. Це трохи менше від офіційної кількості мешканців Києва і явно менше від фактичної кількості.

Отже для Києва, як і для будь-якого великого міста, особливо актуальним є правило пошуку укриття, яке потребує мінімум часу, щоб до нього добратися. Якщо йдеться про приміщення, то варто шукати ділянки біля несучих стін, де немає вікон, — тобто ванна чи коридор.

ХАРКІВ І ОБЛАСТЬ

Мер Харкова Ігор Терехов вже відзначився незабутньою заявою про те, що місто захищатиметься і не здасться. А от як справи щодо цивільного захисту? Харківська міськрада оприлюднила мапу укриттів ще у вересні 2021 року. Нині вона доступна на геопорталі. Тим категоріям населення, які далекі від цифрового життя, лишається дізнаватися інформацію при пунктах комунального сервісу, тобто при ЖЕКах, або за телефонами гарячої лінії порятунку «112».

Голова Харківської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов запевнив, що питання безпеки населення перебуває під постійним моніторингом з боку влади. При формуванні бюджетів на 2022 рік передбачені 736 тисяч гривень на утримання споруд цивільного захисту і приведення їх до готовності. Якщо зайти в архів новин, то там дійсно можна знайти публічні звіти про ремонт й інвентаризацію сховищ і укриттів не тільки за 2021 чи 2022, але й за попередні роки.

За інформацією Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, на даний час в Харківській області перебуває на обліку 1118 захисних споруд цивільного захисту, з яких 415 сховищ та 703 протирадіаційних укриттів. З них 250 перебувають у приватній формі власності.

Найпростішими спорудами є найпростіші укриття і споруди подвійного призначення. У місті Харкові – це 30 станцій метрополітену, 67 підземних переходів і паркінгів, 4 155 найпростіших укриттів. Загальна кількість укриттів та споруд подвійного призначення у місті становить 1 880 564 осіб. Ця цифра вселяє оптимізм, тому що станом на 2019 рік населення Харкова — 1 446 107 людей (це трохи більше половини населення області).

У межах області підготовлено 348 найпростіших укриттів. Також для укриття передбачено приватні погреби, які вочевидь обліковують за кількістю домогосподарств – близько 50 тисяч. Загальна місткість найпростіших укриттів становить 1 112 041 осіб. Тобто якщо орієнтуватися на вказані цифри, то прихистку має вистачити усім.

МАРІУПОЛЬ І ДОНЕТЧИНА

Південно-східний рубіж у 2014 відчув весь жах і підлість російсько-терористичних обстрілів. Так само він відчув як це – стояти за крок від окупації і бути захищеними українськими воїнами. У відповіді на наш запит у Маріупольській міській раді наголосили саме на цьому:

«Маріуполь живе мирним та розміреним життям. Завдяки військовим лінія розмежування була відсунута від міста. Понад 5 років Маріуполь живе без обстрілів та займається питанням розвитку та підвищення рівня безпеки».

Нас запевнили, що усі системи оповіщення на території Маріупольської громади працюють і час від часу тестуються. На їхню реконструкцію і впровадження новітніх технологій муніципалітет раніше виділив 6 мільйонів, а на постійне підтримання їх в належному стані щороку спрямовують понад 600 тисяч гривень.

Очікувано, що в пункті з багатою індустріальною історією більшість сховищ для людей розташовані на території містоутворюючих підприємств, а всього сховищ у Маріуполі 103.

Щодо об’єктів укриття подвійного призначення, то таких, за даними міськради, у Маріуполі налічується 1032, з них 903 у житлових будинках, 92 – у закладах освіти, 23 – у медустановах, 14 – у закладах культури та спорту. Тобто переважно йдеться про підвали.

Перелік укриттів і сховищ та рекомендації населенню на випадок загрози містяться на сайті міськради у спеціальному розділі. Щоправда варто зазначити, що на нього немає прямого посилання на головній інтернет-сторінці, і щоб потрапити на віртуальний інструктаж варто трохи поклацати опціями сайту.

Інструкція доволі детальна, тут навіть описано звук пролітаючих снарядів і окрім традиційних сховищ є поради, де ховатися на той випадок, якщо поруч немає підвалів або ворожа атака застала вас не у місті. Тому цей список порад стане в нагоді не лише маріупольцям.

Що стосується Донецької області, то мапа укриттів є на сайті Донецької облдержадмінітсрації.

ОДЕСА

Ми не отримали відповіді з Одеської ОДА, однак поцікавилися, як влада інструктує населення про дії в разі небезпеки. Так, на сайті ОДА є інструкція «Що робити при обстрілі та бомбардуванні?» та посилання на інтерактивну мапу захисних споруд цивільного захисту Одещини.

Є загальні інструкції і на офіційних міських сайтах Одеси. Мапа укриттів міста також доступна в мережі.

А ЯК ЖЕ МЕТРО?

Позаминулого тижня мер Києва Віталій Кличко заявив, що в разі російського вторгнення і атаки на столицю «ключовим бомбосховищем у Києві визначено Київський метрополітен». Ці слова викликали шквал емоцій великого спектру – від очевидного розуміння до скепсису щодо доцільності такого кроку. Щоб зняти невизначеність Цензор.НЕТ звернувся напряму до адміністрації двох великих метрополітенів України – у Києві та Харкові.

У Харківському метрополітені нам відповіли коротко, підтвердивши, що підземка є об’єктом подвійного призначення, а всі співробітники володіють усіма необхідними навичками і знаннями цивільного захисту. Схоже, у Харкові не дуже хочуть говорити про свої дії у разі авіаційної чи артилерійської атаки. Лишається сподіватися, що це не поширюється на ставлення до імовірної небезпеки і там цей варіант пропрацьовують. Як зазначено вище, Харківська ОДА заявляє, що приділяє увагу станціям метро як об’єктам укриття. За їхньою інформацією, метро розраховане на прихисток 147 174 осіб.

Більш відкритим до комунікації виявилося КП «Київський метрополітен». Заступниця директора Наталка Макогон пояснила, що кіношні картинки про метро як масове укриття варто забути, і що у разі найгіршого варіанту метро реагуватиме на сучасні методи ведення війни, по максимуму здійснюючи свою основну функцію.

Київ, Маріуполь, Одеса, Харків: як готові до цивільного захисту на стратегічних напрямках 05

Основною функцією метрополітену у разі загрози Києву буде перевезення пасажирів у потенційно безпечні місця для подальшої евакуації , — заступниця начальника Київського метрополітену Наталка Макогон

— За словами мера, метро розглядають як головне бомбосховище. І навіть якщо врахувати, що за законом в нас бомбосховищ немає, а є об’єкти укриття, це не скасовує головної тези, що основне навантаження штаб оборони планує перенести на метро. Наскільки ви готові до такого варіанту?

— Віталій Володимирович трохи не так заявив. Він сказав, що метрополітен – це основне укриття в столиці. Це так є з часу пуску перших станцій у 1960-х роках. Київський метрополітен, як і багато інших метрополітенів у світі, будувався як об’єкт подвійного призначення – і як транспортне підприємство, і як підприємство для цивільного захисту населення. Все, що під землею, від підземних переходів до глибоких станцій метро, — це місця, де можна укриватися в разі необхідності при військовій чи техногенній загрозі.

Відповідно інфраструктура метрополітену постійно утримується в належному стані. Постійно проводяться в плановому порядку навчання для співробітників метрополітену і суміжних служб. Тому метрополітен готовий виконати цю функцію, як виконує її вже понад 60 років.

— Чи правильно я зрозуміла, що як укриття можна використовувати передусім глибокі станції метро, а більш нові і неглибокі — небажано?

— Вся підземна інфраструктура може бути використана для укриття. Місто оприлюднило мапи укриттів. Я раджу кожному зайти і подивитися за маршрутами вашого прямування найближчі укриття. Це не обов’язково буде метрополітен. Далеко не всі люди живуть чи працюють біля станцій метрополітену. Є Троєщина, де, наприклад, я живу, і там укриттями будуть не станції метрополітену, а підвал будинку, в якому ви перебуваєте в конкретний момент, підземний перехід, біля якого ви проходите в конкретний момент, підвал школи, дитячого садочка, лікарні, ЖЕКа чи підприємства. Це може бути навіть підвал вашого гаража.

Звісно, чим глибша споруда і більший шар землі над вами, тим надійнішим є укриття. Однак основною функцією метрополітену буде перевезення пасажирів з потенційно небезпечних у потенційно безпечні місця, а не утримання людей в одному місці певний час.

Сьогодні ведення військовий операцій змінилося, і вони проводяться не так, як під час Другої світової війни чи інших масштабних військових операцій минулого. В наш час операції більш точкові, масове бомбардування з ураженням цивільного населення майже ніде не використовується.

— Тобто у разі найгіршого сценарію для Києва не буде такого, як ми бачили у фільмах про оборону Лондона від нацистських обстрілів, коли маса людей просто сидять і чекають завершення небезпечної ситуації.

— Завжди все залежить від конкретної ситуації. Крайній захід – це перечекати певний час. Але до цього крайнього заходу метрополітен намагатиметься перевезти максимум людей в безпечне місце, щоб вони мали можливість евакуйовуватися далі іншими шляхами – автомобільними, авіа тощо.

— Після заяви мера Кличка лунало надто багато скептичних думок не тільки про сам факт використання метро як укриття, а і про те, наскільки придатні до цього глибокі старі станції. Наскільки там система вентиляції розрахована на довге перебування там людей? Наскільки вистачить електропотужностей, системи каналізації?

— Багато людей висловлюють свої думки, але далеко не всі роблять це фахово і розуміють, з чим ми маємо справу. Ми вдячні за всі точки зору, але вони повинні бути підкріплені знаннями, а не здогадками чи кількома випадковими статтями, які людина десь мимохідь прочитала.

— Тобто ви заявляєте, що і на цей випадок метро готове?

— Усі об’єкти повністю підтримуються в робочому стані. Там, де потрібно проводити ремонтні роботи, це роблять. Усі необхідні навчання також проводяться. Мало того, це не може бути законсервоване, тому що метро постійно працює як транспортний об’єкт, тому вся інфраструктура в робочому стані.

Київ, Маріуполь, Одеса, Харків: як готові до цивільного захисту на стратегічних напрямках 06

Гермозатвор на станції «Золоті ворота». Фото: cdg.org.ua

— Чи є у вас зв’язок з Міністерством оборони? Загалом якою є система міжвідомчої координації і на якому рівні залучають керівництво метрополітену?

— Система оборони працює за таким принципом. Є загальноукраїнський штаб, який координує загальну ситуацію по областях, містах, основних стратегічних об’єктах. Є міські штаби, в тому числі київський, і далі по вертикалі йде розгалуження на районні штаби, сітку цивільної оборони і людей, що відповідають за конкретні напрямки цієї системи. Тобто вказівки спускаються по вертикалі від центрального штабу.

— Проясніть щодо часу закриття укриттів, і зокрема метро. Лунає сирена або знак «Увага всім!» Скільки маємо часу, аби спуститися, добігти, сховатися?..

— Ви особисто як людина які дії вчинятимете?

— Дивлячись, де я перебуватиму. Якщо вдома, то разом з близькими беру так звану «тривожну валізку» з найнеобхіднішим і найціннішим і йду або у ванну чи коридор, бо там немає вікон, або в укриття – у моєму випадку це підвал мого під’їзду. Але скажімо, у домі, де мешкає моя мама, підвал відверто не облаштований під укриття, як і підвали сусідніх будинків. Тобто їй доведеться або бути вдома у ванній або встигати добігти до підвалу садочка, школи, магазину…

А якщо теоретично я в разі небезпечної ситуації буду в районі, де є метро, то варто розуміти, чи встигну я добігти туди.

— Повернімося до початку нашої розмови, що метрополітен виконуватиме свою основну транспортну функцію. Тому по максимуму перевозитимемо людей.

Однак кожна людина має знати, де найближче до неї укриття. Варто використовувати найменшу часову вилку, щоб дістатися до безпечного місця.

Вперше з 2014 року всерйоз на порядку денному стоять теми про «тривожні валізи» і об’єкти укриття. За будь-якого розвитку ситуації, навіть за  найкращого для України, на що ми сподіваємося, поточні інспектування цивільної підготовки не мали б минути даремно. 

Залиште свій коментар