Фінмоніторинг-2020: чи будуть перевіряти поповнення картки та що чекає українців

Фінмоніторинг-2020: чи будуть перевіряти поповнення картки та що чекає українців

28 квітня запрацюють нові правила фінансового моніторингу за операціями населення та бізнесу в Україні.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» або простішими словами – закон про фінансовий моніторинг частково вносить зміни в фінансові операції та боротьбу з офшорами. Що це означає для бізнесу та населення – у матеріалі 24 каналу.



Що підлягає фінансовому моніторингу?

Операції на суму 400 тисяч гривень та більше або іншої валюти, металу чи активу в еквіваленті будуть перевірятися. За наявності хоча б однієї з наступних ознак перевірка є обов’язковою:

  • всі фінансові операції, якщо одним з учасників є фізична чи юридична особа пов’язана з країною, яка не дотримується або неналежним чином дотримується міжнародних стандартів у боротьбі з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом;
  • фінансові операції публічних осіб;
  • фінансові операції з переказу грошей за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
  • фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Винятками є фінансові операції суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор. Мінімальний поріг для моніторингу – 30 тисяч гривень.

Фінансовий моніторинг – це контроль за фінансовими операціями аби виявити незаконні дії з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення.

Важливо, що раніше мінімальним порогом для перевірки була менша сума – 150 тисяч. А замість 4 ознак для обов’язкової перевірки було 17.

Що таке офшори? Офшори – це економічна зона, де громадяни іншої країни реєструють свій бізнес на пільгових умовах. Це може бути стратегією держави з низьким рівнем економічного розвитку, яка таким чином залучає капітал. Кабінет міністрів виділив майже 40 офшорних зон. Серед них Маршальські, Багамські та Сейшельські острови, Фіджі, Пуерто-Ріко та іншу. У Європі такими визнані Андорра, Гібралтар та Монако.

За даними Інституту соціально-економічної трансформації, щороку з України через офшорні схеми виводять приблизно 11 мільярдів доларів.

Чи зміниться оплата комуналки та інших послуг?

У мережі з’явилися коментарі деяких експертів, які стверджували, що через новий закон не можна буде оплатити комуналку чи інші послуги онлайн, оскільки потрібна верифікація. Винятками будуть 14 банків, які використовують BankID. Проте, Катерина Рожкова, перша заступниця глави Нацбанку, спростувала ці чутки на пресконференції НБУ і зазначила, що вимоги закону не поширюватимуться на:

Читайте також:   В Україні хочуть підвищити ціни, а країні загрожує емісія гривні: ексміністри про проєкт бюджету-2021
  • сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту до 30 тисяч гривень;
  • оплату товарів і послуг за допомогою картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • всі готівкові перекази в межах України до 5 тисяч гривень;
  • зняття коштів з власного рахунку.

Як тепер робити грошові перекази?

Роблячи перекази в межах чи за межами України, потрібно надавати певну інформацію як про отримувача, так і про відправника. Все залежить від суми переказу.

Перекази в межах України до 30 тисяч гривень:

  • номер рахунка / електронного гаманця або унікальний номер електронного платіжного засобу платника
  • номер рахунка або унікальний номер електронного платіжного засобу отримувача / наперед оплаченої картки багатоцільового використання отримувача. Якщо в отримувача немає цього, то потрібно зазначити унікальний обліковий номер фінансової операції.

Перекази в межах України від 30 тисяч гривень або за кордон:

  • Для ФОП: ПІБ, номер рахунка, з якого списуються гроші або унікальний обліковий номер фінансової операції;
  • Для юридичної особи та трасту: повне найменування, номер рахунка, з якого списуються гроші або унікальний обліковий номер фінансової операції;

Ризик-орієнтований підхід: що це?

Ризик-орієнтований підхід при здійсненні фінмоніторингу – одне з основних нововведень у законі.

Ризик-орієнтований підхід – це виявлення, оцінка та розуміння ризиків відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. А також вжиття заходів для контролю цих ризиків.

Іншими словами, новий підхід дозволяє краще зосередитися на фінансових операцій, які мають ризик підпасти під заборонені дії, а не розпорошуватися на всі операції, які підлягають критеріям моніторингу.

Здійснюючи моніторинг за цим підходом, зважатимуть на країну, якщо операцію здійснюють за межі України, на вид діяльності відправника, на спосіб переказу та інше.

Раніше банки однаково перевіряли всіх клієнтів: від студентів та пенсіонерів до публічних діячів. Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів: оплата комуналки; зарплатні проєкти, стипендії, пенсії; ОСББ; підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери; «білий» бізнес, що платить податки тощо. Увага до низькоризикових клієнтів буде мінімальна,
– заявила Рожкова.

Якою буде перевірка?

Належна перевірка передбачає такі кроки:

  1. Першим кроком є ідентифікація та верифікація клієнта.
  2. Після цього встановлюють кінцевого бенефіціарного власника клієнта.
  3. Визначають мету фінансової операції та майбутні ділові відносини між відправником та одержувачем.
  4. Всі інші операції між цими сторонами переводять на постійний моніторинг.
Читайте також:   Заблокують частину Smart-телевізорів, перерахують курс і посилять карантин: що чекає на українців у листопаді

Дистанційна верифікація клієнта

Важливо, що при проведенні низки фінансових операцій потрібна буде верифікації клієнта. Це можна зробити особисто, надавши документи. Проте це можна зробити і дистанційно, що дуже важливо в умовах карантину та тривалого поширення коронавірусу.

Варіанти дистанційної KYC будуть різні: BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотрансляція, дистанційне зчитування даних через NFC, платіж на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта. Варіантів вистачає,
– сказала Рожкова.

Для чого вводять фінмоніторинг?

Головна ціль закону – це запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Держава контролювала відмивання грошей і раніше, але новий закон змінює механізми контролю та робить процес більш ефективним.

Крім того, новий закон наближає Україну до європейських стандартів фінансового моніторингу, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази». Це одна з вимог Євросоюзу, які Україна взяла на себе при підписанні Асоціації.

Хоч закон вступає в дію 28 квітня, у Нацбанку обіцяють забезпечити перехідний період.

Учасники ринку отримають додатковий час для налаштування процесів і реалізації вимог нормативки,
– зазначила Рожкова.

Натомість депутат Ярослав Железняк у коментарі «Мінфіну» зазначив, що квітень – не найкращий час для введення в дію цього закону. Адже, компаніям можу бути складніше надати певну документацію.

Наприклад, нові правила можуть ускладнити роботу волонтерських організацій, які отримують благодійні внески через платіжні системи. Ці операції підпадуть під фінмоніторинг і можуть бути заблоковані,
– зазначив Железняк.

Як каратимуть порушників?

Каратимуть за порушення українського законодавства щодо фінансових операцій штрафами. У новому законі їх розмір збільшили:

  • за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу – до 340 тисяч гривень;
  • штраф для фінансових установ – до 10% річного обороту (не більше 135,15 мільйона гривень);
  • для інших – двократний розмір вигоди, яку отримали внаслідок порушення або 27,03 мільйона гривень, якщо таку вигоду не змогли визначити.

Фінансовий експерт Вадим Романюк написав в блозі Економічної правди про негативний аспект у розмірі штрафів.

Розміри потенційних штрафів породжують високі корупційні ризики. Враховуючи відсутність конкретики щодо розмірів штрафів, контрольні органи можуть легко «гратися» з мірою покарання залежно від наявності у підконтрольного суб’єкта бажання «співпрацювати»,
– вважає експерт.

 

Залиште свій коментар