Чому українська ППО не збиває всі ракети окупантів: інтерв’ю із зенітником Повітряних сил

Чому українська ППО не збиває всі ракети окупантів: інтерв’ю із зенітником Повітряних сил

Підполковних Денис Смажний — один із кращих у зенітних ракетний військах. За вісім років війни пройшов шлях від командира бригади до служби в центрі управління рішень. Знає та розкриє секрети роботи нашої протиповітряної оборони.



Він ППОвець. Це він та його хлопці збивають ворожі літаки, крилаті та балістичні ракети, якими росіяни цілять по наших містах. ППОвці зазвичай не дають інтерв’ю, але ТСН вдалося знайти та розпитати зенітника Повітряних сил.

— Денисе, памятаєте ранок 24-го? Що тоді відбувалося в небі над Україною? Скільки ворожих цілей фіксували наш радари?


Ми знали заздалегідь, що почнеться вторгнення, і напевно з 10-ї вечора 23 лютого ми залишилися на своїх місцях і очікували удару. Вже о 3:00 ми побачили, що російські літаки почали злітати і формувати ударні формування.

Їх було дуже багато. Той монітор, на якому ми це спостерігали, був червоний, всипаний цією величезною кількістю літаків. Перші літаки почали перетинати кордон близько 4:55. Перший із них перетнув кордон у Луганській області, і о 5:00 ранку ми отримали першу доповідь про те, що є авіаудар по Краматорську.


Діяли і ті гелікоптери, які діяли на наднизькій висоті, які ми не могли побачити радіолокаційно на моніторах. Ситуація була приголомшлива, шокувальна, але ми не панікували. Знаєте, що запам’яталося дуже сильно? Така спокійна тиша: спокійно і холодно приймалися рішення знищувати все, що ви бачите в повітрі. В шокувальній тиші ми виконували свою роботу, і тільки через гучномовний зв’язок ми чули: «Є удар по тій роті, по тому аеродрому, по позиції зенітно-ракетних військ». Перш за все, вони вибивали зенітно-ракетні та радіотехнічні війська, били по аеродромах.

Така масова атака була очікувана для вас тоді?

Ми ніколи не бачили такої масової атаки, тому, звісно, таке приголомшує. Летять літаки з Криму, з Чорного та Азовського морів, з Донецька, багато з Білорусі залітало. З усіх напрямків пішли удари — авіаційні, ракетні, удари балістичними ракетами.

Як зенітним військам вдалося вижити і не допустити переваги росіян в небі?

Встигли перемістити 90% підрозділів. Тому перші ракети, які били по зенітних підрозділах, потрапляли просто в пусті місця, де вони колись були розташовані. Після цього ми дотримувалися цієї ж тактики: відстрілявся — міняєш позицію.

Радіолокаційне поле над Україною 24-го лютого зазнало значних втрат?

Дуже багато підрозділів радіотехнічних військ та радарів були знищені чи пошкоджені. На деякий час ми стали майже сліпі на половині території України. Ми дуже швидко все відновили і зараз бачимо все!

Розкажіть про ваше найважче чергування за 5 місяців.

Перший місяць. Це було одне суцільне чергування з постійними атаками. Не було пауз — закінчився напад на Київ — почався на Ізюмському напрямку, закінчився Ізюмський — починається напад на Одесу. І це все по колу.

Наймасовіша ракетна атака за 5 місяців війни?

Київ. Масована атака була і на землі, і на небі. За 11 хвилин було збито 7 літаків, майже вся ескадрилья лягла! Таке відчуття, що це була атака останньої надії. Вони заходили близько в зону поразки, ми їх «хлопали». Ми дуже багато тоді знищили, і після цього повітряні атаки на Київ припинилися. Це їхня «еліта», «непереможна міць», і всі вони були знищені.

Що таке багаторівнева ППО України?

Радіотехнічні війська — це наші очі. Вони бачать, як противник злетів. Тоді ми вже можемо аналізувати, що це буде. Розвідка наша вже знає, що це за літаки, що вони несуть. Зенітно ракетні війська — це ті підрозділи, які створюють такі «бульбашки ураження». Це ті місця, потрапляючи куди, ціль буде знищена зенітно ракетними підрозділами. Звісно, зенітно-ракетних військ не вистачить, щоб повністю закрити територію України, тому деякі місця залишаються пустими.

У нас багато пустих місць? 

Ми фізично не зможемо прикрити 100% території. Від сучасних крилатих ракет, на жаль, ми не маємо досить якісного зенітного прикриття.

Наші зенітні ракетні комплекси — це спадок СРСР?

Якщо і були деякі модернізації, то це зовсім «ні про що». Нового ми не придбали, багато підрозділів скорочені, розформовані в часи правління проросійських міністрів оборони. Скорочення не зупинялося до 14-го року. Після 2014-го призупинили скорочення, залишили знову на озброєнні старі зразки. Виходили з ситуації, як могли.

Чому нам не вдається збивати всі ракетні атаки росіян?

У нас зброя третього покоління, а у них четвертого. Більшість літаків, які входять до зони ураження, ми знищуємо. Вертольоти з меншою ефективністю. Найменшу ефективність маємо по крилатих ракетах. Це не снаряд, який летить по прямій лінії — вона маневрує. У нас були випадки, коли крилата ракета летить, потім повертається на 90 градусів і б’є. Такий у нас був удар по Одесі. Вони летять дуже низько, вздовж річок, огинають місцевість, деякі летять тисячу метрів на секунду. Наші комплекси не здатні їх знищувати просто фізично, в них немає таких можливостей.

А балістичні ракети?

Це вже зовсім інший засіб ураження. Балістика запускається дуже високо на десятки кілометрів і потім на величезній швидкості пікірує. Її дуже важко знищити. Балістичні ракети, які запускаються по Миколаєву, по Харкову — це хвилини, іноді секунди. Ми навіть не встигаємо повідомити людей. Оце наднебезпечні атаки. Даємо тривогу — і в людей є кілька хвилин, щоб утекти.

Яких ракет українцям варто боятися найбільше?

Боятися ракет треба всіх. Коли чуєте ракетну небезпеку — біжіть і ховайтеся, бо, незалежно від типу ракет, приблизну масу бойового заряду вони несуть однакову, наслідки ми всі бачимо.

Збити 5 ракет із 10-ти — це гарний результат, на вашу думку?

Якщо збили 5 з 10-ти ракет — це супер результат. Днями ми збили 100% запущених крилатих ракет.

Ви стали краще збивати, чи росіяни стали менше запускати ракет по нас?

Росіяни продовжують інтенсивніше запускати, вони змінили тактику. Якщо раніше, в перший місяць війни, крилаті ракети літали 700-800 метрів заввишки, то зараз 100 метрів, і вони огинають, впадають в ярочки, річечки. Тому їх дуже важко помітити, треба переозброюватися. Немає іншого виходу. Сучасні системи обладнані більш чутливими радарами, діють за іншим принципом. Це підвищить ефективність зенітного прикриття і надасть нам змогу знищувати сучасні загрози, які проти нас застосовує Росія.

Україна отримає дві одиниці чи дві батареї ЗРК NASAMS?

Дві батареї. Це комплекс із засобів ураження, виявлення. NASAMS збиває всі аеродинамічні цілі, крилаті ракети, зокрема надшвидкісні — до тисячі метрів на секунди.

Коли у нас на озброєнні будуть німецькі IRIS-T?

Зенітно ракетний комплекс — це не автомат, це дуже складна система, яку перед тим, як надати, треба спочатку зробити. У нас їх немає не через те, що ніхто не хоче давати. Нам хочуть давати і німці, і американці. Суть в тому, що їх фізично не існує в тій кількості, в якій нам треба.

 

Залиште свій коментар