Чи законне вручення повісток на вулицях і блокпостах, та що загрожує за ухилення від мобілізації: роз’яснення

Мобілізація, яка почалася в Україні 24 лютого 2022 року, триває і зараз, тож повістку може отримати будь-який чоловік віком 18-60 років. До того ж через необхідність оновлення даних про військовозобов’язаних, які не відвідують військкомат для цього, такі документи й надалі видаватимуть у публічних місцях.

Йдеться про вулиці й навіть блокпости, заявив раніше начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач. OBOZREVATEL зібрав законодавче роз’яснення про те, хто та в який спосіб може видавати повістки у громадських місцях 2023 року, і що загрожує за ухилення від мобілізації.

Хто і як може видавати повістки в Україні?

Згідно ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов можуть здійснювати територіальні центри комплектації та соціальної підтримки (ТЦК), а також командири військових частин. Перші проводять видачу повісток за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців.

Оповіщення про явку громадян на приписку проводиться за розпорядженнями районного (міського) військового комісара за формою згідно з додатком 4 до закону.

Так, повістку можуть вручати:

– відповідні органи місцевого самоврядування;

– керівники підприємств, установ, організацій, зокрема закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності – своїм працівникам і студентам;

– власники будинків особам, які там проживають;

– безпосередньо посадові особи районного (міського) військового комісаріату.

Згідно з ч. 3 ст. 22 згаданого закону, під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК у строки, вказані в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ТЦК), або у ті, що визначені командирами військових частин (військовозобов’язані та резервісти СБУ – за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані й резервісти Служби зовнішньої розвідки – за викликом керівників відповідних підрозділів СЗР, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Повістка має бути вручена військовозобов’язаному особисто, проте ніде не вказано, де саме, або ж що вона не може бути вручена на блокпостах, вулицях, у громадських місцях.

Що повинно бути вказано у повістці?

Повістка не може заповнюватися при військовозобов’язаному, уповноважені особи повинні вручати вже заповнений бланк.

У повістці мають бути вказані такі дані:

– прізвище, ім’я та по батькові військовозобов’язаного;

– дата народження;

– адреса;

– місце роботи;

– вид повістки;

– дата, час та адреса місця, куди треба з’явитися військовозобов’язаному;

– уточнення щодо документів чи речей, які варто брати з собою;

– назва органу, печатка, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника комплектувального центру.

Військовозобов’язаний отримує повістку, а у представників ТЦК залишається «корінець» і бланк із його підписом про отримання цього документа.

Не настає відповідальність, якщо повістка оформлена неправильно, і особа не з’явиться з нею до військкомату.

Яка відповідальність за ухилення від мобілізації?

Згідно з постановою Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду України від 14.12.2021 (справа №761/8429/16-к), відповідальність за ухилення від призову наступає тоді, коли особа отримала повістку, розписалася про її отримання і не з’явилася до військкомату, або коли відмовилася від отримання повістки у присутності свідків.

Ухилення від мобілізації передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність. Перша, згідно ст. 210 КУпАП – порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку – тягне за собою накладення штрафу від 510 грн до 850 гривень.

Кримінальна відповідальність передбачена ст. 335 ККУ – ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, порушення якої карається обмеженням волі на строк до трьох років.