Бутусов висловився щодо командира, який заявив про некомпетентні рішення українського командування на Курщині
Журналіст зазначає, що подібні питання щодо командування на Курському напрямку ставлять і інші українські командири
Заява командира 1-го батальйону 47-ї механізованої бригади Олександра Ширшина про бажання звільнитися з посади через некомпетентні рішення українського командування на Курському напрямку стала знаковою подією в армії та суспільстві. Про це у своєму дописі, на який посилається журналіст Юрій Бутусов, заявив сам комбат.
Бутусов підкреслює безпрецедентну різкість критики з боку Ширшина, яка є прямим викликом для вищого військового керівництва, включаючи Ставку Верховного головнокомандувача, головнокомандувача ЗСУ, начальника Генштабу та командувачів відповідних угруповань військ. Журналіст зазначає, що подібні питання щодо командування на Курському напрямку ставлять і інші українські командири.
У своїй цитаті, яку наводить Бутусов, комбат Ширшин емоційно заявляє про «дебільніші задачі», які йому доводилося отримувати на поточному напрямку, наголошуючи на «тупорилій втраті людей» та «тремтінні перед безтолковим генералітетом», що, на його думку, неминуче призводить до провалів. Він також критикує зосередженість командування на «доганах, розслідуваннях, накладанні стягнень» замість адекватного реагування на ситуацію. Ширшин повідомив про написання рапорту на звільнення, висловивши сподівання, що його знімуть найближчим часом, після чого він обіцяє розповісти деталі журналістам. Його звернення до Генштабу із саркастичним побажанням, щоб їхні діти також служили в піхоті, демонструє глибоке обурення ситуацією.
Бутусов пояснює, що причиною такого відчаю комбата Ширшина є, зокрема, відеоматеріали противника з-під села Тьоткіно Курської області РФ, які свідчать про спроби атак українських підрозділів колонами техніки «в лоб» під спостереженням та вогнем російських дронів, що призводить до значних втрат. За словами Бутусова, поставлені завдання часто не відповідають можливостям військ, особливостям місцевості та елементарній тактиці. Він також наголошує на недооцінці військовим командуванням загрози дронів, що призводить до провалів в інженерному забезпеченні, захисті особового складу та техніки, а також до грубих помилок у плануванні бойових дій.
Журналіст зазначає, що політичне завдання ведення бойових дій на території ворога, поставлене Ставкою, реалізується на оперативному та тактичному рівнях без належної організації та планування, без спроб аналізу помилок та навчання на них, що призводить до повторення тих самих прорахунків та значних втрат.
Бутусов характеризує Олександра Ширшина як інтелектуальну та освічену людину, згадуючи його відоме фото з книгою Тімоті Снайдера в окопі. Він нагадує, що Ширшин воює з перших днів повномасштабного вторгнення, пройшов шлях від командира взводу до командира батальйону, проявивши себе як справжній лідер під час наступу на Запорізькому напрямку, зокрема під час прориву оборони противника біля Роботиного. Бутусов підкреслює його особисту турботу про евакуацію поранених та загиблих, а також його великий авторитет серед бійців.
На думку Бутусова, різка заява Ширшина є свідченням його морального права говорити правду про ситуацію на фронті. Журналіст вважає, що комбат правий по суті, наголошуючи, що «так далі воювати не можна». Він розцінює готовність Ширшина відмовитися від посади заради честі як вчинок справжнього воїна та громадянина.
Бутусов закликає до офіційної оцінки слів комбата Ширшина та проведення ретельного аналізу бойових дій на Курському напрямку (After action review) перед подальшим плануванням операцій. Він висловлює думку, що чесність та інтелект такого офіцера заслуговують не на звільнення, а навпаки – на підвищення.
