Айдер Муждабаев: Як »росіяни за грошима малоросів» в Україну їздять

Розважальні заклади та агенції зараз наче змагаються один з одним, хто більше відвідувачів заразить ковідом напередодні Нового року, Різдвяних свят. Щоб вони, у свою чергу, встигли поділитися хворобою з іншими, ну, щоб українським медикам у святкові дні не було в іхніх сумних лікарнях занадто нудно. У хід іде все, в тому числі зальотні московські зірки (своїх для колапсу медицини, видно, не вистачає), яких обожнює місцеве меньшоварте співтовариство, на яких воно злітається, як мухи на улюблену страву. І все б гаразд, нехай дихають ковідом усі разом зі своєю «великою культурою» хоч на стадіоні, якби їх після концерту не випускали до нормальних людей, а ліжки ставили прямо там, за їхній рахунок і, звісно, без кисню, якого в лікарнях не вистачає. Бо відомо, що культурно-естетична атмосфера країни-агресора, особливо коли вона любовно принесена в Україну, сама по собі лікує, зализує всі малороські рани могутнім язиком Пушкіна…

А якщо серйозно, то дивовижно, як усі ці «росіяни за грошима малоросів» сюди потрапляють — завжди, як додому, попри будь-які взагалі обмеження. І, звісно, ганьба «українцям», які наповнюють собою зали на російських концертах. У шпиталі б ви так ходили допомагати нашим військовим. Хоча… там же не російські поранені лежать, зрозуміло, що не цікаво.