Перші хвилини теракту в Києві: поліцейська пояснила, чому не відкрила вогонь

Перші хвилини теракту в Києві: поліцейська пояснила, чому не відкрила вогонь

Патрульна поліцейська Ганна Дудіна дала свідчення у суді щодо подій під час теракту в Києві. Вона відкинула звинувачення у службовій недбалості та детально описала хронологію виклику, порятунок пораненої дитини та обставини обстрілу.

Про це передає кореспондентка ТСН Неллі Ковальська.

Поліцейська розповіла про перші хвилини теракту в Києві

За словами Дудіної, виклик про хуліганство надійшов о 16:29 від Олесі Арбузової, яка повідомила про погрози від сусіда предметом, схожим на зброю. Патрульний екіпаж прибув за адресою протягом чотирьох хвилин, після чого по рації передав інформацію про постріли та загиблих.

«Ми залишили свій транспортний засіб за адресою поруч. Пішки пішли у двір. Я побачила двох осіб біля під’їзду, які не подавали ознак життя. Вони були в крові. Поруч був хлопчик маленький, я спілкувалася з ним. Я побачила кульове поранення в голову за лівим вушком», — розповіла патрульна.

Правоохоронниця викликала медиків і наголосила, що постраждалих із травмами голови не можна було рухати до приїзду фахівців.

Патрульна Ганна Дудіна в суді / © ТСН
Патрульна Ганна Дудіна в суді / © ТСН

Вона додала, що вони з напарником узгодили, що вона повернеться до авто по аптечку і намагатиметься зателефонувати до швидкої допомоги.

Стрілянина в Києві — чому поліція не відкрила вогонь

Поліцейська стверджує, що не бачила самого стрільця, тому не могла дістати табельну зброю та почати стріляти. Коли вони з колегою опинилися на місці, злочинець уже зник, а очевидці не могли надати його опис.

«Я підійшла буквально на метрів 30 і почула постріли. Я не знаю, що відбувається, звідки постріли. І звісно, що шукатиму укриття. Я не бачила самого стрільця. Я його дійсно не бачила, тому що була вже досить на відстані… Я не могла дістати свою табельну зброю і почати стріляти туди, де я не бачу… Дехто каже, треба було в повітря стріляти, але вибачте, там багатоквартирні будинки, багатоповерхові. Люди стоять у вікнах, на балконах і можна ще когось убити, не дай Боже. Кожну хвилину я думала про цього хлопчика. Кожну хвилину я думала про те, як мені повернутися і забрати його», — зазначила вона.