Розмовляє і впізнає людей: морпіх, який втратив у полоні дар мови, йде на поправку (відео)
За словами матері бійця Мілани, син упізнав її голос і обличчя лише за 3 дні, а ще за добу почав проявляти емоції — розплакався і притулився до неї. Сам Юрій не хоче забувати події полону.
23-річний морпіх 36-ї бригади Юрій Гульчук у російському полоні втратив дар мови і більше не міг висловлювати якісь емоції. Після повернення додому нічого не змінилося, але зараз, через кілька днів, він пішов на поправку. Про це йдеться в матеріалі hromadske.
Переглянути цей допис в Instagram
У полоні боєць пробув 2 з половиною роки і тортури з боку росіян зробили з нього іншу людину, яка більше не розмовляє і не проявляє емоції. Матiр Юрія ділиться, що син упізнав її обличчя і голос лише на третій день після повернення на Батьківщину, а от емоційне впізнавання трапилося ще через добу.
«Він розплакався і притулився до мене, як дитина до мами. Того ранку психіатр сказав: щоб Юра заговорив, йому доведеться провести щонайменше рік у психіатричній лікарні. А Юра заговорив уже через сім годин після цього. І почав дуже швидко відновлюватися», — розповіла Мілана Компанієць.
Через тиждень після повернення з полону матiр знову відвідала Юрія, і він уже не просто говорив, а «висловлювався вишуканою мовою філолога». Водночас не на всі запитання він хотів відповідати і зупиняв будь-які спроби матері зазирнути йому в душу, адже ще не настав час.
Морпіх розповів про самопочуття після полону: деталі
У коментарі журналістам він зізнався, що до останнього не вірив, що його можуть обміняти і він знову побачить близьких. Навіть коли на кордоні він побачив російських полонених, на яких їх обмінювали, Юрія не покидало відчуття, що це сон або обман розуму. Водночас події полону він забувати не хоче, адже виніс із цього цінний урок.
«Переїзд був дуже стресовий і довгий, він мене дезорієнтував. Усе, що відбувалося навколо мене, — це був якийсь вир образів, картинок, і це тільки посилювало відчуття ілюзії, сну. Я зрозумів, що біля мене мама, а не інша жінка, але я не був до кінця впевнений: вона з реального світу чи з моїх фантазій. Навіть у перші дні в Києві я думав, що бачу сон. Реальність проявлялася поступово… Навіщо ж забувати? Я з полону виніс цінні уроки. Наприклад, потрібно бути дуже уважним не тільки до того, що говориш, а й до того, що думаєш», — розповів Юрій Гульчук.
На опублікованому ролику можна також побачити, в якому стані морпіх, який повернувся з полону. Він каже, що ще трохи шепелявить, але вже може висловлювати свої думки. Самопочуття нормальне і вже навіть виходить встати на ноги.
«Найближчим часом планую, можливо, на перекур сходити, якщо вийде», — говорив морпіх 36-ї бригади.
