Пробач мене, мамо. Пробач мене, тату. Що в гості до вас не приїду у свято

Цей вірш – не просто слова, а ціла історія. Скільки молодих життів забрали вороги? Скільки ворожих куль летіло у наших хоробрих воїнів?

Пробач мене, мамо.
Пробач мені, тату.
Що в гості до вас не приїду у свято.

Убили мене, а хотілося жити – коханою бути і квіти ростити.

Та куля ворожа життя обірвала.
Я ще не жила, вже Ангелом стала.

Пробач мені, мамо, за чорну хустину.
Життя віддала за свою Україну..

Автор: Соломія Українець.

Всі українці, ви і ваше оточення має знати сучасну поезію!