Покарання за борги: що депутати знову підготували для українців

Після закінчення літа, починаючи з 1 жовтня поточного року, боржників за житлово-комунальні послуги в Україні можуть карати набагато жорсткіше, ніж наразі.

Такі перспективи для простих українців готують депутати від «Слуги народу», подавши 9 червня на розгляд комітетам законопроєкт №3613 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг».

Отже, беручи до уваги авторів, які представляють в парламенті монобільшість, а також керівництво Міністерства розвитку громад і територій, досить великою є ймовірність того, що цей законопроєкт буде підтримано.

Ми вирішили висвітлити ключові положення законодавчої ініціативи, спрямованої на «покращення» життя простих українців.

Ключове завдання законопроєкту

Одним із ключових завдань законопроєкту є, безумовно, спроба розв’язати закоренілу проблему неплатежів та погашення багаторічної заборгованості споживачів постачальникам ЖКП.

Слід зауважити, на кінець квітня 2020 року заборгованість населення за спожиті комунальні послуги становить понад 63 млрд грн, зокрема, заборгованість населення зі сплати за постачання та розподіл природного газу становила 25,6 млрд. грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 20,5 млрд. грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 5,9 млрд. грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 5,3 млрд. грн, за управління багатоквартирним будинком – 4,9 млрд. грн, за надання послуг з вивезення побутових відходів – 1,0 млрд. грн.

Заборгованість населення перед постачальниками послуг, створила проблему хронічного недоотримання доходів, які не дозволяють підприємствам належним чином функціонувати та поліпшувати якість послуг, проведення модернізації основних засобів, тощо. Проблема боргів також  обумовила проблему своєчасних розрахунків за енергоносії, створює проблему заборгованості зарплат, сплати податків, зборів та платежі до бюджетів усіх рівнів.

Водночас проблема якості послуг та енергозбереження лише посилюється, що обумовлює тиск на ціни ЖКП, та унеможливлює модернізацію основних засобів й інвестиційний розвиток, йдеться в пояснювальній записці до поданого законопроєкту.

Реструктуризація боргів

В законопроєкті запропоновано найближчим часом здійснити реструктуризацію всіх боргів за  житлово-комунальні послуги.

Відтак, уклавши договір на реструктуризацію боргів з підприємствами-постачальниками послуг, домогосподарство отримує змогу погашати борг рівними частинами протягом п’яти років або навіть більше. Графік погашання заборгованості враховує суму боргу та рівень сукупного доходу сім’ї. Реструктуризація передбачає певну межу місячного фінансового навантаження —  поточні платежі та заборгованість не можуть перевищувати 25% доходів працюючих осіб та 20% доходів пенсіонерів та тих, хто одержує соціальну допомогу.

Але згідно з повідомленням Держстату (ДССУ), відповідно до чинної постанови Кабміну від 21.10.1995 № 848 та від 27.06.2003 № 976 у квітні 2020 року з населенням було укладено 1,6 тис. договорів щодо погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 8,3 млн.грн. Сума внесених платежів, з урахуванням довгострокових договорів, становила 18,1 млн.грн. Попереднього місяця було також проводилася реструктуризація, внаслідок чого укладено з населенням 3,5 тис. договорів на загальну суму 151,5 млн. грн. Сума внесених платежів, з урахуванням довгострокових договорів, становила 107,9 млн. грн.

Відтак, навіщо ж приймати новий закон, якщо згідно з чинною постановою Кабміну борги стягуються.  Однак, як пояснюється в законопроєкті, досить часто оператори послуг не погоджуються на реструктуризацію боргів споживачам або терміни погашення є неприйнятними для виконання зобов’язань. Законопроєкт наголошує – віднині реструктуризація боргів є обов’язковою. А відтак, реструктуризованою буде вся заборгованість, яка накопичиться станом на 1 жовтня 2020 року.

Як повідомляється безпосередньо в законопроєкті, заборгованість споживачів за ЖКП, яка виникла перед управителем будинку, виконавцями житлово-комунальних послуг станом на 01.10.2020 року підлягає обов’язковій реструктуризації перед відповідним управителем, виконавцем житлово-комунальної послуги шляхом розстрочки терміном до 60 місяців, залежно від суми боргу і рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

У випадку, якщо доходи споживачів послуг занадто малі, а борг —  суттєвий, строк дії договору про реструктуризацію повинен перевищувати 5 років.

Судові процедури та механізм стягнення боргу

Проте, тотальна реструктуризація, це не єдина причина прийняття окремого закону. Ключовим  положенням є регулювання порядку примусового стягнення боргів зі споживачів житлово-комунальних послуг. В законопроєкті  порядок стягнення істотно спрощений. Відтак очікуваним результатом набуття чинності законопроєкту буде те, що підприємства ЖКГ будуть активніше та результативніше  проводити роботу з боржниками.

Підприємства житлово-комунального господарства, які позиваються щодо стягнення боргу, звільняються від сплати судового збору. А сама процедура ухвалення судового рішення скорочується максимально. Боржника навіть не викликатимуть на судове засідання, рішення про стягнення боргу виноситимуться судовими наказами.

Після ухвалення судового рішення із зарплати боржника буде списуватися 50% надходжень  на користь операторів  ЖКП до повної виплати заборгованості.

Крім цього, за умови винесеного судового рішення щодо примусового стягнення боргу до боржника можуть застосовуватися й інші санкції. Йдеться про можливу заборону на виїзд за кордон, заборону на водіння автомобіля, заборона на користування зброєю.

У випадку  перевищення  сумою боргу певного граничного розміру (встановлює Кабмін), то стягнення може поширюватися й на майно боржника шляхом його реалізації.

В підсумку слід зазначити, після прийняття законопроєкту, сумна перспектива  можливої конфіскації  авто або виселення з квартири за борги, стає цілком реальною.