Журналістка «112 Україна» поскаржилася на обмеження прав російськомовних в Україні

Журналістка «112 Україна» Катерина Жарких поскаржилася на обмеження прав російськомовних людей в Україні.

На своїй сторінці у Facebook вона навела приклад табличок із відсутністю російської мови в деяких громадських закладах столиці, зазначивши, що це її ображає.

«Історично так склалося, що майже всі кияни російськомовні. Як і половина нашої Батьківщини. Сьогодні нас хочуть зробити «нацменшинами», що просто неприйнятно! Дискримінацію за мовним принципом я бачу щодня в магазинах, кафе, кіно. Квоти на ТБ, заборона на книги з Росії (мені цікаво, як книга про кишечник загрожує цілісності країни?), плюс російською мовою книги знайти складно. Чому немає вибору?» – поскаржилася Жарких.

Журналістка вважає, що в Україні порушуються права російськомовних. Facebook Катерини Жарких

Журналістка вважає, що на ґрунті мовного питання українців нібито хочуть посварити між собою.

«Нам постійно хочуть нав’язати якийсь комплекс недогромадянина, недоукраїнця. «Ми ж живемо в Україні, значить, маємо говорити українською». Ну маячня ж! Навіщо видавати себе за того, ким не є? Навіщо кривлятися? Залишайтеся собою, будьте вірними собі! Не комплексуйте й не принижуйте себе. Ви – українці, працюєте на свою країну, платите податки, а за ваші гроші вас принижують і залякують. Хочуть, щоб ви поїхали в іншу країну або взагалі померли від кулаків нібито «патріотів», які між собою теж російською говорять. На цьому ґрунті сварять людей між собою, звеличуючи одних і принижуючи інших», – написала вона.

Жарких підкреслила, що вона не проти української мови, але вважає, що її потрібно розвивати через «любов»: «Писати казки, вірші, складати пісні – підвищувати культуру».

На її думку, владі вигідно «стравлювати населення»: «Влада вже котрий рік тільки забороняє і руйнує. Не захищає більшу частину країни. А Зеленський йшов на пост як російськомовний президент. Значить, вигідно продовжувати стравлювати населення. Значить, все-таки втратимо Донбас, тому що не хочемо чути. Мовну політику потрібно змінювати, а почати з того, щоб чути й поважати».