Заробітчани знайшли заміну Польщі: скільки їм готові платити та які загрози для України

У Польщі заявили про серйозну економічну загрозу: українські заробітчани після офіційної реєстрації залишають країну і їдуть до Німеччини. І хоч отримати дозвіл на роботу в цій країні значно складніше, середня зарплата там у кілька разів вища.

Про те, як і чому змінилася ситуація на ринку праці, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Українці вже не задоволені Польщею: хочуть працювати там, де більше платять

Ще в 2019-му близько 79,2% всіх посвідок на проживання, які отримували українці в ЄС, видавала Польща, йдеться в даних Євростату. Ще до 40% заробітчан у цій країні працюють без дозволу на проживання або навіть дозволу на роботу.

Поступово ситуація змінюється. Українці жертвують шансом легалізуватися в Польщі й шукають можливості влаштуватися в Німеччині, де зарплати – одні з найвищих у Європі. Ще один варіант – офіційно наші громадяни оформлюються в Польщі, але працювати воліють на німців.

«Ми можемо говорити про тисячі українців, які офіційно проживають у Польщі, але працюють у Німеччині, де нестача робочої сили також болюча. Це серйозна загроза для Польщі», – обурився в коментарі Bloomberg глава польського кадрового агентства Кшиштоф Інглот.

Щороку кількість офіційно зареєстрованих у Польщі українців зростає на 20% і вже перевищила позначку в 1,2 млн осіб. Поки українці шукають кращих умов роботи в Польщі, самі поляки воліють заробляти в Німеччині, Норвегії, Великобританії. Така ситуація легко пояснюється розміром зарплат. Якщо в Україні в середньому заробляють близько 14 тис. грн, то в Польщі можна претендувати на 41,7 тис., а в Німеччині – понад 131 тис. грн (докладніше дивіться в інфографіці).

Українці в Німеччині здебільшого працюють нелегально. Офіційно там влаштовані 80 тис. осіб, а насправді це лише 10% від загальної кількості заробітчан. В останні місяці ситуація кардинально змінюється. Раніше в Німеччині діяли жорсткі правила: щоб найняти іноземця, роботу спочатку потрібно було запропонувати німцям, потім громадянам країн ЄС, і тільки тоді черга доходила до українців тощо. Зараз можна відразу наймати іноземця, якщо в роботодавця є така необхідність, розповідає президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Щоб отримати німецьку робочу візу, українець повинен вивчити німецьку мову й підтвердити знання сертифікатом. Рівень володіння мовою повинен бути не менш ніж В1-В2 – це вільна розмовна й письмова німецька. Крім того, на роботу беруть тільки кваліфікованих співробітників. Для отримання робочої візи потрібно підтвердити свою спеціальність і нострифікувати диплом. До речі, українці працюють у Німеччині за дуже різними напрямами.

Скільки насправді заробляють заробітчани?

Без офіційного працевлаштування розраховувати на середню зарплату не доводиться. Найчастіше українці отримують значно менше. Працювати доводиться з порушенням усіх трудових норм: з одним вихідним на тиждень, по 10-12 годин на день. Селять заробітчан у кімнати по 2-5 осіб.

Наприклад, у той час як середня зарплата в Польщі становить майже 42 тис. грн, українцям на найпопулярнішій вакансії для заробітчан «пакувальник» пропонують від 25 до 35 тис. грн. У Німеччині в більшості вакансій для заробітчан указують зарплату від 50 до 70 тис. грн, тоді як середній заробіток у цій країні перевищує 131 тис. грн.

«Німецьку робочу візу отримати дуже складно. Коли українцям пропонують працювати в Німеччині за польськими або чеським робочими візами – це порушення законодавства ЄС і Німеччини. Але люди хочуть заробляти якомога більше грошей за обмежений період часу, тому вони погоджуються на нелегальне працевлаштування. А потім скаржаться, коли їх депортують, забороняють їм в’їзд до ЄС, залишають без грошей. Але це відповідальність кожної людини», – зазначає Воскобойник.

Згідно з даними кадрового порталу Jooble, в Польщу українців кличуть на роботу пакувальниками, різноробочими, ткачами, водіями, будівельниками. Переїхати з вищою освітою теж можна, насамперед мають попит лікарі, медсестри, інженери, програмісти. Але перед тим, як офіційно працевлаштуватися, доведеться підтверджувати свій диплом.

Україна стикається з дефіцитом на ринку праці, а поляки вирішують свої проблеми коштом сусідів

За різними оцінками, за кордоном працюють від одного до трьох мільйонів українців. Точну статистику вкрай складно визначити, адже йдеться зокрема і про неофіційну зайнятість.

З такою проблемою колись стикалася й сама Польща. До 2004 року, поки вона не вступила до Євросоюзу, кожен третій її громадянин їхав на роботу в Німеччину. Потім ситуація змінилася і до 35% поляків почали виїжджати на роботу до Великої Британії (ще до Brexit).

Але якщо зараз у Польщі втамовують кадровий голод за рахунок заробітчан, то в Україні замінити тих, хто їде на заробітки, ніким. Дефіцит виник також із робочими спеціальностями. Знайти слюсаря, кранівника або машиніста тепер складніше, ніж юриста чи програміста.

Є проблема також і з медиками. Як розповідає лікарка-інфекціоністка Інна Андрусович, левова частка її знайомих колег уже виїхала в сусідні країни. Адже медсестри й лікарі в Польщі або Німеччині можуть заробляти в десятки разів більше, ніж в Україні.

Фактично, в Україні роботодавці тепер змушені конкурувати за кваліфікованих співробітників не тільки всередині країни, а й із Євросоюзом, де можуть і готові платити набагато більше, а також нерідко надають інші вигідні умови і «бонуси». Кадровий голод в Україні, зі свого боку, стримує зростання виробництва, що призводить до погіршення економічної ситуації.