Щеплюватися проти COVID чи ні: що кажуть антивакцинатори та чому це неправда
В Україні стрімко зростає кількість захворілих на коронавірус.
Лише 23,5% опитаних соціологами в Україні вважають вакцинацію ефективним засобом захисту від коронавірусу. Якщо на початку серпня виявлених нових хворих було близько тисячі на країну, то цього тижня — понад 6 тисяч за добу.
Рівень захворюваності на COVID перевищено майже у всіх областях. У межах норми він залишається тільки на Закарпатті, Кіровоградщині та Миколаївщині, повідомили в МОЗ.
Як скоро країна перейде в «жовту» карантинну зону? І як ударять по українцях її обмеження? А повністю вакцинованих наразі, тобто захищених, лише 12%. Хто ж головний ворог вакцинації? Про це 19 вересня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
Постійні гастролі та знімання – єдине, що заважало співачці Ірині Федишин вакцинуватися проти COVID. І от нарешті разом із чоловіком знайшли час.
«Це наше здоров’я, ніхто не знає, яка буде осінь, вона може бути і невтішна, тому з цим краще не зволікати», — каже Ірина Федишин.
Те, що є певний відсоток дуже рідкісних ускладнень після вакцинації, зіркове подружжя знає.
«Цей процент невеличкий. Але якщо подивитися, скільки шкоди робить COVID, то краще вакцинуватись», — переконана співачка.
Щеплення зробили у звичайній поліклініці за стандартною процедурою – лише після ін’єкцій — фото з лікарями і звісно автограф.
А от у Facebook на сторінці Ірини почали ламати списи прибічники щеплень та антивакцинатори.
- «Тобто можна просто прийти в поліклініку на Сихові і вакцинуватись Pfizer?»
- «Від тої вакцини зразу можна заразитися тим же короновірусом».
- «Лише колективним імунітетом ми зможемо побороти цю проблему».
Ці коментарі – реальна ілюстрація, як українці ставляться до доказової медицини загалом і до щеплень проти COVID зокрема. Аудиторія з офлайну – так само з полярними точками зору.
- «Я проти. Я вважаю, що імунітет повинен сам загартовуватися, вироблятися, організм повинен сам боротися».
- «Я двічі уже вакцинований. Щоб не розповсюджувалася зараз ця, то краще раніше вакцинуватися».
- «Я навіть не вірю, що є таке – корона».
Інна Онищенко колись була категорично проти вакцинації. Говорить, у соціальних мережах активно поширювала таку інформацію: «Це сарафанне радіо і глобальна мережа Інтернет». А коли завагітніла, задумалась, чи робити дитині щеплення. Тож усі ті статті, які сама поширювала, почала розбирати буквально по абзацах.
«От є теза «відомий науковець, доктор наук Стенфордського університету сказав». Я йду на сайт – біолог, не працює там уже 30 років. Чому те, що він сказав 2015-го, подають мені як сенсацію?», — каже Інна Онищенко.
І так поступово зрозуміла, що треба переходити до іншого табору – почала читати про обов’язкові щеплення і про самі хвороби.
«Я зрозуміла, що я точно не хочу, щоб моя дитина ще ненароджена задихалась від кашлюку чи в судомах від правцю ламала собі хребці», — говорить жінка.
Захар Мілютін – активний антивакцинатор. Вважає, що сучасне людство має занадто багато вакцин.
«Сучасний графік вакцинації, який нам МОЗ пропонує, у 2-3 рази більший за те, що кололи людям, яким зараз за 30, і він у 6-8 разів більший від того, що кололи нашим дідусям-бабусям. А найстарші дідусі-бабусі нічого не отримували, може, окрім віспи», — каже антивакцинатор.
Цікаво, що саме проти віспи винайшли першу вакцину в світі і вона врятувала мільйони людей від страшної хвороби. Ну, то таке. Те, що коронавірус існує, визнає. Але щеплення вважає неефективними.
«Вакцинованих в Ізраїлі 65%, а в шпиталях у серпні в якийсь момент лежало 83% вакцинованих», — каже Захар Мілютін.
Цю тезу вже давно пояснили фахівці, які критикують такий дивний підхід до статистики. Бо 83% можуть означати і 83 тисячі людей і 8 людей. Де захований корінь сумнівів цього чоловіка, зрозуміло з його розповіді.
«Мені в дитинстві деякі вакцини робили, але не всі з тих, що були, бо моя мама була медсестра і не дуже до цього ставилася. Я чудово пам’ятаю, як її попереджала заввідділенням, що завтра в школі будуть дуже «ядрьону» колоти, ти свого не приводь. Таке було, таке є, воно продовжується», — розповідає Захар Мілютін.
І це найгірша частина журналістського дослідження – бо йдеться про цілий клан українських медиків-антивакцинаторів, їхні слова і небажання щеплюватися значно небезпечніші, ніж просто особиста загроза захворіти. Ці лікарі та медсестри сіють сумніви та страхи і панічні настрої серед пацієнтів. Для сучасного світу – це дикість, говорить лікар-імунолог Федір Лапій. І наводить приклад, як такі горе-лікарі відмовляють навіть тих, хто хоче вакцинуватися.
«Ви хочете, щоб вас, крім цукрового діабету, ще вакцина добила? Для чого вам це навантаження?». Звичайно, люди розвертаються, йдуть. В першу чергу вакцинувати і захищати треба людей з групи ризику, для них вакцина безпечна», — пояснює імунолог Федір Лапій.
Однак вплинути на таких лікарів в Україні майже неможливо. МОЗ хіба що проводить інформаційну кампанію — як у Середньовіччі їздять по лікарнях і розвінчують міфи.
«Є механізм позбавлення ліцензії. Однак це складний процес, який передбачає фіксацію негативного впливу. Проблема полягає в тому, що інколи зібрати такі докази і довести до суду – це надважка праця», — говорить головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.
«Думай, що завгодно в себе в голові. Якщо ти лікар – у тебе кримінальна відповідальність. Сказав – доведи. Не можеш довести, доведи дослідженням, не можеш довести – закрий рота», — каже лікар-реаніматолог з Ізраїлю Борис Бриль.
Він говорить, що позбутися лікарської ліцензії за ненаукове твердження в Ізраїлі дуже легко. Навіть посту у Facebook достатньо, аби тобою зацікавились відповідні органи.
Борис Бриль відповів і про побоювання від ускладнень — а саме, що після вакцинації у людей з’являються міокардити та інші серцеві хвороби:
«Давайте подивимося, скільки міокаритів буде після перенесення грипу. У сотні разів більше. А скільки міокардитів після коронавірусу — знаєте скільки — в триста разів більше».
За даними ЮНІСЕФ, затятих антивакцинаротів не так і багато що в Україні, що у світі. У нас — до 5%. Але проблема в тому, що їхній голос — дуже гучний. І вони завжди перекрикують розумних.
Автори: Ірина Коваленко, Наталка Волосацька, ТСН