Захисник України потрапив у пастку бойовиків, але взяв у полон вісьмох: «Обернувся і мені в лоб уперся стовбур…»

Захисник України потрапив у пастку бойовиків, але взяв у полон вісьмох: «Обернувся і мені в лоб уперся стовбур…»

Український розвідник потрапив у засідку, але сумів вийти живим

На рахунку колишнього воїна 54-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ Руслана Пустовойта (позивний «Павук») дев’ять захоплених бойовиків і два важких поранення.



В інтерв’ю для журналістів видання Обозреватель він розповів свою вражаючу історію.

Навесні 2014 року, вже після захоплення «стрілківцями» Слов’янська, в Маріуполі стали проходити проросійські мітинги. Він згадує, яким це стало шоком для нього.

«Розумієш, вони виходили з прапорами РФ і кричали: «Росія! Россі-і-я!», а на моєму домі — український прапор. Прокинулася злість. Ми з друзями самоорганізувалися в батальйон»Патріот». Правда, оформити офіційно його в Києві так і не вдалося. Перший свій автомат я добув під час штурму сепаратистами Маріупольського УВС – відібрав у одного з них. Взагалі тієї весни було непросто. На те, що відбувається, не реагували правоохоронці, я йшов до СБУшників, говорив: зараз частину захоплять, у вас же є зброя! Вони від мене тікали«, — сміється захисник України.

Він також пройшов Савур-Могила та Іловайськ, звідки Руслан вивозив загиблих друзів. А після поїздки в Дніпро йому порадили піти в «Правий сектор». Так він потрапив у 8-й батальйон «Аратта» до Андрія Гергерта («Червня»). З початку 2015-го року Пустовойт вже був у Широкиному.

«Там, у Широкиному, відбулося серйозне бойове зіткнення, той бій запам’ятався. І я досі не розумію, як ми всі не залишилися на тому полі. Наші хлопці, які були в «секреті», засікли групу, яка вийшла з Комінтернового — 29 осіб. Вони вночі розмінували балку і збиралися вийти в Гнутове, прямо нам в спину. Ми шестеро застрибнули в машину і поїхали по мінному полю — інших варіантів не було, треба було допомогти нашим«,- згадав колишній військовий.

Там його поранило перший раз. В результаті вибуху буквально прошило осколками.

«Стріляю, а у мене кров ллється з голови, ніг… Врятували пацани зі 131-го батальйону, вони проїжджали поруч на «бардаку», почули стрілянину і кинулися до нас. Я «від’їхав». Прийшов до тями, коли мене везли вже в швидкій допомозі в Мангуш.»–- додав Руслан.

У червні 2016 року Пустовойт отримав завдання знищити блокпост противника, на якому повинно було перебувати до 30-ти бойовиків. Руслан спочатку вирішив провести розвідку, так як нерідко секретна інформація витікала до ворога.

За кілька годин до початку операції Пустовойт разом з чотирма досвідченими розвідниками 54-го окремого розвідувального батальйону пішов до місця проведення штурму.

У нього були погані передчуття, вважав, що буде засідка. Коли воїни прибули на місце, побачили, що їх вже чекають. Ворог збирався взяти в кільце і накрити артою.

«На краю посадки я побачив в траві розтяжку, яку, звичайно ж, не могли встановити наші. А потім почув за спиною голоси. Коли обернувся, мені в лоб уперся ствол автомата. Врятувало те, що в розвідку я ходив у сепарській формі, яку роздобув під час одного з боїв. Ну, і моє нахабство, — регоче Руслан. — Я став на нього кричати, мовляв, на кого автомат підняв?! І зажадав командира. По говору зрозумів, що це росіянин», — розповів він.

У цей момент з’явилися розвідники 54 ОРБ в нашій формі, а один з росіян одразу закричав: «Укропи!».

«Мені довелося» покласти «його, а наші хлопці «зняли» ще двох. У живих залишилося вісім бойовиків і я пообіцяв зберегти їм життя, якщо вони будуть вести себе тихо. Усім вісьмом, взятим у полон, я обмотав руки скотчем, а на першого надів свій бронежилет. З рації ми чули, що нас зараз будуть рівняти з землею. Коли дійшли до середини поля, почався мінометний обстріл, але ми дісталися цілими. Нас вже чекали контррозвідники. Серед узятих у полон вісьмох бойовиків двоє виявилися російськими офіцерами«,- розповів Руслан.

Через місяць Пустовойт пішов служити в 54-й окремий розвідувальний батальйон. А вже в жовтні під Маріуполем «Павук» взяв у полон начальника ворожого блокпоста «Філа».

«Михайло Філімонов,»Філ». Погань родом з Авдіївки. І найнеймовірніше: він в кишені тягав з собою документи «ДНР» і нагородні книжки», – додав Руслан.

Пустовойт зазначив, що не шкодує про те, що пішов захищати свою країну.

«Я воював кілька років-не за гроші. Моє серце розривалося, я розумів, що Росія прийшла в мій дім. Прийшли російські бандити«,- каже Руслан.

Залиште свій коментар
Читайте також:   У полоні бойовиків на Донбасі перебувають щонайменше 235 українців, – СБУ