Легалізація грального бізнесу: Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні

Легалізація грального бізнесу: Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт про державне регулювання діяльності в організації та проведенні азартних ігор. Фактично, він має на меті легалізацію грального бізнесу й отримання надходжень від нього до державного бюджету України.

У другому читанні законопроєкт підтримали 248 депутатів. Він під №2285-д доступний на сайті Верховної Ради України.



Що передбачає законопроєкт

Найперше проєкт закону легалізує діяльність гральних закладів на території України, створює ефективні механізми їх регулювання та визначає, які саме заклади можуть існувати на території держави:

  • гральні заклади казино;
  • проведення азартних ігор казино через мережу Інтернет;
  • букмекерські пункти;
  • ведення букмекерської діяльності через мережу Інтернет;
  • гральні автомати;
  • лотереї;
  • організація ігор в покер через мережу Інтернет.

Крім того, передбачено створення низки реєстрів, пов’язаних з гральним бізнесом:

  • Реєстр організаторів азартних ігор казино;
  • Реєстр організаторів букмекерської діяльності;
  • Реєстр організаторів азартних ігор в залах гральних автоматів;
  • Реєстр операторів лотерей;
  • Реєстр організаторів гри в покер;
  • Реєстр самообмеженних осіб.

Усі вони будуть відкритими для безоплатного вільного доступу і будуть розміщені на веб-сайті уповноваженого органу – Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор.

Створення спеціального органу так само передбачено цим законопроєктом. Він складатиметься з голови та шести членів і буде координувати свою діяльність з Кабінету Міністрів України. Усі члени Комісії так само призначатимуться Кабміном за подання профільного комітету Верховної Ради України.

Також проєкт закону передбачає державний нагляд за дотриманням правил діяльності ринку азартних ігор. Він здійснюватиметься шляхом:

  • контролю за наявністю передбачених законом ліцензій;
  • перевірки додержання ліцензійних умов;
  • контролю за додержанням організаторами азартних ігор законодавства, стандартів та інших нормативних документів у сфері азартних ігор.
Читайте також:   У Раду внесли постанову про невизнання виборів у Білорусі

Державний нагляд за ринком азартних ігор здійснюється шляхом проведення планових, позапланових, фактичних перевірок (методом контрольних закупок) та моніторингу діяльності організаторів азартних ігор за допомогою системи онлайн-моніторингу.

Задля здійснення контролю за діяльністю організаторів азартних ігор та забезпечення прав гравців створюється система онлайн моніторингу. Організаторів азартних ігор зобов’яжуть підключати спеціальне обладнання, через яке і здійснюватиметься моніторинг.

Цікаво, що у законопроєкті доволі розмито прописано фінансове стимулювання спортсменів. З одного боку він забороняє організаторів впливати на результати матчів, а з іншого – він законодавчо захищає відкрите преміювання спортсменів. Здавалося б, це похвально, але законопроєкт не уточнює – преміювання за перемоги, спонспорство чи «зливи» спортивних подій.

Законопроєкт також запроваджує вимоги щодо боротьби з ігровою залежністю (лудоманією). Для цього організатори гральних закладів повинні дотримуватися правил ідентифікації гравців, забезпечити неможливість участі у розіграшах гравців з лудоманією. За порушення цієї норми організатор на вимогу має відшкодувати 10-кратний розмір ставки.

Гравцями лотерей та гральних закладів не можуть бути:

  • недієздатні та обмежено дієздатні особи;
  • особи, які не досягли 18 років;
  • інші особи, що відповідно до законодавства мають відповідні обмеження.

Неповнолітні так само не можуть бути навіть відвідувачами чи працівниками гральних закладів.

Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев наголосив, що ухвалення законопроєкту не означатиме відкриття гральних закладів. Мовляв, вони зможуть функціонувати лише у готелях (попередньо статусом від 3 до 5 зірок).

Читайте також:   "Це зробити не проблема": в Україні хочуть створити військові бази НАТО, слово за депутатами

Мета законопроєкту

У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що головною його метою є створення системи регулювання грального бізнесу, що зможе приносити додаткові кошти державному бюджету. Їх натомість можна буде витрачати на підтримку медицини, спорту і культури.

Крім того, важливим аспектом є створення державного регулятора, який унеможливить діяльність нелегальних гральних закладів, які донедавна діяли на території України. Серед них:

  • до 160 тисяч ігрових комп’ютерів;
  • до 5 тисяч залів гральних автоматів;
  • до 2 тисяч пунктів прийому ставок;
  • щонайменше 20 підпільних казино.

За словами авторів законопроєкту, наслідком раптової та безальтернативної заборони грального бізнесу в Україні стали:

  • пряма втрата доходів державного бюджету у розмірі, що перевищує 10 мільярдів гривень на рік;
  • знищення цілої галузі економіки;
  • зменшення кількості робочих місць;
  • розвиток тіньового ринку без можливості ефективного державного регулювання.

Скільки держава зможе отримати від легалізації грального бізнесу

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев розповів, що держава двічі отримуватиме надходження від грального бізнесу. Вперше від продажу ліцензій, а вдруге – від валового грального доходу.

Кожні 25 автоматів – це ліцензія. Якщо мовиться про казино – це теж ліцензія, яка коштує грошей. Так сам держава отримуватиме частину з доходів казино від гравців,
– розповів нардеп.

Він також зауважив, що за підрахунками, держава лише у перший рік після легалізації грального бізнесу зможе отримати 3,5 мільярда гривень.

Що українці думають про легалізацію грального бізнесу: дивіться відео

Залиште свій коментар