COVID-19 б’є рекорди в Україні та світі. Це друга хвиля чи найстрашніше попереду?

COVID-19 б’є рекорди в Україні та світі. Це друга хвиля чи найстрашніше попереду?

На початку світової пандемії коронавірусу лунали прогнози вчених, що сотні тисяч хворих і загиблих – це лише початок. Восени COVID-19 повернеться знову і друга хвиля стане більш масштабною, а значить страшнішою. 

«Примара» осінньої хвилі стала лякаючою та легко посіла місце в головах людей через аналогію з грипом, який зазвичай лютує з жовтня по травень. 



Додає дров у багаття страху і досвід поширення найбільшої пандемії 20 століття – «іспанки», друга хвиля якої стала смертноноснішою ніж перша. 

Останні тижні приріст хворих збільшується в Україні та світі, нові випадки фіксують навіть у тих країнах, які, здається, вже подолали вірус. 

«Українська правда» розбиралася, чи дійсно друга хвиля СOVID-19 вже охопила світ і Україну, та на який розвиток подій варто очікувати в майбутньому. 

Чи справді друга хвиля розпочалася раніше

Ще в середині травня, коли коронавірус почав «відпускати» найбільш уражені країни Європи, було зрозуміло, що він не пішов, а фактично перекинувся далі – на інші держави та частини світу.

В той час у ВООЗ констатували, що вірусний центр в Європі змістився східніше – в Україну, Білорусь, і Росію, стався спалах у Казахстані

Значна кількість хворих з’явилась у Південній Азії і на Близькому Сході, хвилею хвороби накрило Бразилію та Індію.

Відтоді приріст нових випадків став практично загальносвітовою тенденцією.

З початку травня, коли за добу інфікувалися максимально 100 тисяч людей, до середини серпня цей показник зріс втричі, у пікові дні досягаючи майже 300 тисяч нових хворих за добу.

 

ДЖЕРЕЛО: ARCGIS

Швидкий темп появи інфікованих можна було б пояснити більш розгалуженим та масовим тестуванням, але як ми писали в попередньому матеріалі, збільшена кількість тестів лише частково пояснює ріст статистики інфікованих.

Світові лідери та вчені пояснюють поширення хвороби в першу чергу скасуванням карантину. Саме після зняття значних обмежень розпочалося більш стрімке поширення COVID-19.

«Друга хвиля в багатьох країнах почалася тоді, коли почали пом’якшувати карантинні заходи.

Ми бачили певний прогрес у контролі над інфекцією у квітні-травні цього року, але під тиском економічних обставин уряди послабили заходи, статистика захворювання пішла вгору, і ми можемо розцінювати це як другу хвилю.

Деякі країни переживають вже третю хвилю«, – пояснив «Українській правді» представник Європейського бюро ВООЗ Олег Стороженко.

Першою країною Європи, де офіційно заявили, що друга хвиля вже розпочалася, стала Німеччина. Тут після стабільного зменшення кількість нових випадків знову почала зростати.

У медичній асоціації країни говорять, що лікарні зараз готові прийняти новий потік пацієнтів з коронавірусом, але ціною цього буде скорочення доступних місць для інших хворих.

Якщо подивитись на криву приросту нових випадків, то видається, що друга хвиля вже розпочалась і у Сполучених Штатах Америки.

 

ДЖЕРЕЛО: УП

Незважаючи на політичні заяви та висновки окремих науковців, існує чимала група авторитетних вчених, які не впевнені, чи можна взагалі ділити процес поширення COVID-19 на хвилі. Серед цих дослідників поширена думка, що зараз світ переживає  одну велику хвилю, під час якої спостерігаються спади та піки.

Як стверджує Мелісса Хокінс, професор охорони здоров’я Американського університету, дивлячись на ситуацію в США, говорити про другу хвилю недоречно:

«У США перша хвиля ніколи не припинялася. Вірус просто поширюється серед нових груп населення або відроджується в тих місцях, де занадто швидко втратили пильність.»

Центр доказової медицини Оксфордського університету, який досліджував 10 епідемій респіраторних захворювань з 1889 року, зазначає, що багато припущень про теорію другої хвилі виникає через іспанський грип 1918-20 років.

Тоді за різними підрахунками, захворіло близько 500 мільйонів людей, загинуло – від 20 до 50 мільйонів.

У випадку з «іспанкою» хвороба в якийсь момент майже повністю зникла, але згодом повернулась з новою, ще більш нищівною силою. Класифікувати це повернення як другу хвилю вдалося лише набагато пізніше, оцінивши масштаби епідемії у ретроспективі.

Що стосується нового коронавірусу, то від початку його виявлення до сьогодні вчені не зафіксували такого моменту, коли можна було б констатувати: вірус пішов.

Через брак даних та спроби оцінити поширення COVID-19 за аналогією з грипом вже були допущені помилки у прогнозах – чимало дослідників пророкувало вплив зміни сезонів на поширення інфекції.

Як показала реальність, спека не стала перепоною для хвороби.

Проте існує думка, яку, схоже, розділяють практично всі науковці: поки світ знаходиться у вирі пандемії, можна впевнено констатувати лише одне – ми знаємо занадто мало.

Чому в Україні зростає кількість хворих

У 20-х числа серпня в Україні було встановлено одразу три «коронавірусні» рекорди. Вперше в країні з’явилось 2134 хворих, що стало найбільшою добовою цифрою від початку епідемії, загинуло 40 людей. Крім того, у вівторок у лікарні потрапили 463 хворих – такої великої госпіталізації пацієнтів з COVID-19 також раніше не було.

Якщо подивитись на статистику то видно, що в Україні за два місяці – з середини червня до середини серпня – кількість щоденних випадків зросла вдвічі.

«COVID набирає обертів, ми бачимо цю тенденцію останній місяць», – констатує глава МОЗ Максим Степанов.

 

ДЖЕРЕЛО: УП

З 1 серпня в Україні була введена нова форма адаптивного карантину, яка дозволяє посилювати чи послаблювати заборони в окремих містах і районах областей, розподіляючи їх на зони в залежності від показників.

Таких зон налічується чотири: зелена, жовта, помаранчева та червона.

У зеленій зоні діють стандартні на цей момент обмеження, в червоній – зачиняється і зупиняється все, як було у часи найсуворішого весняного карантину.

Відповідно до статистики, якщо ситуація покращується впродовж 3 днів, колір зони може змінюватися.

В цьому контексті виникає запитання, чи існує робоча схема і зрозуміла логістика, яка дозволить кожні декілька днів зупиняти чи запускати громадський транспорт та закривати або відкривати підприємства.

Читайте також:   Мінімалка в Україні повинна бути від 10 тисяч: хто вганяє економіку в тінь, а працівників – у рабство

Так, з 3 серпня червоню зоною оголосили міста Луцьк і Тернопіль, а також Кіцманський район Чернівецької області. Показовою стала реакція місцевої влади. Міський голова Тернополя Сергій Надал відмовився зупинити громадський транспорт і обмежити роботу підприємств та організацій.

У Чернівцях протестувати проти заборон «червоної зони» вийшли самі містяни, серед яких здебільшого підприємці, ресторатори та працівники магазинів.

Клінчі між державною владою та владою на місцях відбувалися від самого початку карантину.

Чого варті «гойдалки» із закриттям метро у Харкові, які влаштував мер міста Геннадій Кернес, самовільне пом’якшення карантину очільником Черкас або переповнені кафе та бутіки в одеській Аркадії в той час, коли у столиці було зачинене практично все.

Не завжди логічні дії державної влади та контрнаступи місцевої не призводять до злагоджених рішень та розуміння як громадянами, так і підприємцями, що правила єдині – їх мають дотримуватися всі.

Крім того, деякі українці самі собі скасували карантин, чи то просто втомившись, чи то ставши адептами теорії змови, яка пропагує ідею: «світові еліти вивели коронавірус у лабораторії та запустили, щоб нажитися на хворобі». А дотримуватись правил – значить грати на користь цих еліт.

Сукупність цих факторів призвела до того, що за добу 19 серпня Україна опинилася на 15-му місці в світі за кількістю нових випадків зараження. І тут вже не так принципово, як називати чергове загострення – другою хвилею чи новим спалахом.

Що з розробкою вакцини

Вакцина проти COVID-19 – це те, що людство очікує найбільше від початку пандемії. Її виробництво дійсно відбувається в «турборежимі».

Перше клінічне дослідження можливої вакцини від COVID-19 розпочалося через 64 дні після того, як геном вірусу розшифрували, і лише через 4 місяці після першого офіційно підтвердженого випадку.

Важливо розуміти, що вироблення вакцин – це тривалий процес, який зазвичай триває роками.

Для порівняння, вакцину проти менінгіту типу «В» вперше протестували на людях у 2006 році. При цьому в Європі її зареєстрували у 2013-му, тобто через 7 років.

За даними Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC), тестування нової вакцини на людях має пройти такі етапи:

  • Невелика кількість людей (20-80 учасників) отримує експериментальну вакцину.
  • Дослідження розширюються і вакцину отримують люди того віку та фізичного стану, на які вакцина і розрахована.
  • Вакцина тестується на ефективність та безпеку на тисячах волонтерів.

І деякі проєкти вже досягли третьої фази досліджень.

Наприклад, 27 липня в США розпочалася третя стадія випробувань вакцини проти COVID-19.

Очікується, що у дослідженні візьме участь 30 000 дорослих волонтерів. Вакцину розробляють біотехнологічна компанія Moderna та Національний інститут алергії та інфекційних захворювань.

Проте Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) стримано оптимістична в тому, що стосується вакцини.

Наприклад, представник ВООЗ доктор Майкл Райан на одному з пресбрифінгів заявив, що вакцина – це лише часткова відповідь на наші проблеми.

«Я вірю, що ми отримаємо вакцину, яка буде і безпечною, і ефективною.

 

Але в нас є ефективні вакцини і  від поліомієліту, і від кору, але ми все одно ще боремось, щоб ці хвороби зникли.

Отож вакцина проти COVID-19  – це лише частина відповіді«, – каже він.

Райан також додає, що нам потрібно розв’язувати такі питання як доступ до вакцини, розробити логістику тощо.

В той же час представник Європейського бюро ВООЗ Олег Стороженко сказав під час зустрічі з журналістами, що ризик того, що вакцини не буде у ВООЗ теж не виключають.

«Поки ми не отримуємо підтвердженого та задукоментованого свідчення того, що вакцина є і вона показала свою ефективність на десятках тисяч учасниках, ми не можемо нічого стверджувати.

Також ми бачимо, що вірус мутує.

Ми ще не впевнені, чи буде вакцина розрахована на широкий спектр штамів коронавірусної інфекції чи вона буде заточена на конкретний штам?«, – розповідає Стороженко.

Так, вже зараз з’являються повідомлення, що Південно-Східна Азія стикається з новим штамом коронавірусу, який може виявитися набагато заразнішим. Його фіксують у Малайзії та на Філіппінах. Мутація була виявлена під час нещодавніх спалахів в Китаї.

Голова Міністерства охорони здоров’я Малайзії Нур Хішам Абдулла написав, що цей штам може зробити вірус у 10 разів заразнішим та попередив, що існуючі дослідження вакцин можуть бути неповними чи неефективними. Однак він не вказав жодного дослідження, яке б підтвердило його припущення.

Як контраргумент голова відділу епідеміології та біостатистики Гонконгського університету Бенджамін Коулінг стверджує, що наразі немає ніяких свідоцтв такої високої заразності нового штаму.

Достовірно прогнозувати мутації на сьогодні неможливо, каже вірусолог Вікторія Новіцька.

Раніше були повідомлення, що SARS-Cov-2 мутує приблизно вдвічі повільніше за вірус грипу: SARS-Cov-2 за розрахунками вчених має менш як 25 мутацій на рік, вірус грипу – понад 50 мутацій на рік. 

«Віруси мутують з кожним своїм розмноженням, проте ці мутації можуть бути не істотними або не закріплюватись«, – констатує Новіцька.

Щодо нашумівшої російської вакцини, яку за словами Путіна випробували на його доньці, то прокоментувати її ефективність ВООЗ поки не може.

«У нас дуже мало інформації. Ми наразі ведемо перемовини з Росією, щоб отримати більше даних«, – пояснив помічник генерального директора ВООЗ доктор Брюс Ейлвард. 

Відсутність міжнародних досліджень та непередбачувані наслідки використання російської вакцини не бентежить владу Білорусі.

Олександр Лукашенко домовився з Володимиром Путіним, що Білорусь долучиться до випробувань та стане першою країною, яка закупить російську вакцину, по суті погодившись випробовувати її на білорусах.

При цьому головний епідеміолог ВООЗ Марія ван Керкхове заявила в інтерв’ю виданню Telegraf, що нам не варто очікувати на вакцину в найближчі 6 місяців.

Читайте також:   Світ почала вражати бубонна чума: чи потрібно боятися Україні нової пандемії

Чи є стійкий імунітет після одужання

Але якщо вакцини не буде, або очікувати її довше, ніж ми сподіваємось, то як щодо природного колективного імунітету? Як швидко ми можемо його набути?

Колективний імунітет розвивається тоді, коли велика частина популяції отримала імунітет до певного захворювання. Це може статися штучно, як у випадку з вакцинацією, так і природним чином, коли перехворіє велика частина населення.

Наскільки значною має бути кількість людей, щоб забезпечити цей колективний імунітет прямо залежить від типу захворювання, пише Mayo Clinic.

Наприклад, кір – дуже заразний вірус й щоб зупинити розповсюдження потрібно, щоб імунітет набуло до 94% населення.  

Якщо ж казати конкретно про COVID-19, то за даними університету Джона Хопкінса для забезпечення колективного імунітету потрібно, щоб перехворіло приблизно 70% населення.

Наразі ми дуже далеко від цих показників, стверджує представник ВООЗ доктор Майк Райан:

«Попри те, що випадки COVID-19 щодня зростають, дуже незначний відсоток популяції має імунну відповідь проти.

Більшість людей залишається уразливою до цієї інфекції»

Чи можна захворіти повторно

Багатьох продовжує хвилювати питання можливого повторного інфікування. Довгий час головний епідеміолог ВООЗ стверджувала, що такі випадки не були підтверджені, а сама можливість повторного інфікування ще активно вивчається.

«Є країни, які припускали, що певний хворий міг повторно інфікуватися COVID-19. Проте випадки повторного зараження й досі не є підтвердженими.

Дуже важливо зрозуміти певні речі.

Деякі люди можуть тижнями мати позитивний ПЛР-тест на коронавірус. Але це зовсім не означає, що вони можуть розповсюджувати захворювання весь цей час.

Були випадки, наприклад, в Південній Кореї, коли після негативного тесту, людина знову отримувала позитивний, але це не був приклад повторного інфікування», – стверджує ван Керхове.

Імунолог та інфекціоніст Федір Лапій пояснює це тим, що коли ми робимо тест ПЛР, то він визначає «уламки» вірусу.

І якщо говорити про позитивні тести після негативних, то залишки вірусу можуть й надалі виділятися з нижніх дихальних шляхів, і тест може надавати позитивний результат.

«Але це не означає, що цей вірус здатний до інфікування«, – стверджує імунолог.

Проте, 24 серпня стало відомо про перший офіційно задокументований випадок повторного інфікування COVID-19. 33-річний чоловік у Гонконгу за 4 місяці після одужання захворів вдруге.

«Його другий випадок повністю безсимптомний. Імунна відповідь захищає проти погіршення стану під час хвороби», – стверджує імунолог з Єльського університету Акіко Івасакі.

Як припускають вчені, дві інфекції були викликані різними версіями коронавірусу.

Федір Лапій зауважує, що ключова теза в цьому випадку «відсутність симптомів», тобто, можливо, імунітет працює на те, щоб не було негативної реакції організму при повторному інфікуванні.

Проте додає, що поки що – це поодинокі випадки реінфікування, а загалом реакцію нашого імунітету на COVID-19 ще треба досліджувати.

Наприклад, дані щодо атипової пневмонії, збудником якої також є інший штам коронавірусу, вказують, що імунітет від цієї хвороби може триматися роками, говорить Лапій.

Також є можливість, що навіть за відсутності антитіл після хвороби клітини імунітету можуть «пам’ятати» вірус та забезпечувати захист.

Дослідження на відносно невеликій вибірці людей, опубліковане в журналі Nature, стверджує, що набагато важливіше, що імунні клітини «запам’ятовують» вірус.

В результаті дослідження вдалося з’ясувати важливий факт: хворі, які пережили атипову пневмонію, мали імунітет і до атипової пневмонії, і до COVID-19.

Це можна пояснити тим, що атипову пневмонію також викликав штам коронавірусу. Проте такі припущення, звичайно, потребують додаткових підтверджень.

Імунолог Лапій проводить аналогії з іншими вірусними захворюваннями, як наприклад гепатитом В:

«Вірус – це внутрішньоклітинний збудник.

Клітини імунної системи здатні й розпізнавати вірус, і знищувати його.  Коли йдеться про тривалість імунітету, то можна провести аналогію з імунітетом до гепатиту В, який утворюється шляхом вакцинації.

Наприклад, через певний час після вакцинації рівень антитіл знижується. І якщо ви потім ніколи не зустрічались з вірусом, то рівень антитіл може бути таким, що не визначається. 

Але захист від гепатиту В у вас все одно зберігається за рахунок клітин імунної пам’яті.»

Марія ван Керкхове наголошує, що при отриманні результатів тестів треба зважати на такі фактори: яким чином проводився тест, як збирався матеріал для тесту, чи є ризики хибнонегативного чи хибнопозитивного результату.

«Важливо з’ясувати, чи має пацієнт імунну відповідь після інфікування.

Проте ми досі не знаємо, як довго ця імунна відповідь зберігається і наскільки сильною вона є».

***

Через брак даних та невеликий, з наукової точки зору, проміжок часу від появи COVID-19 навіть найавторитетніші вчені не мають чітких відповідей на запитання, як швидко і як довго коронавірус буде вирувати світом. 

В Україні ж статистика інфікованих летить вгору котрий тиждень поспіль. Ситуація може ускладнитися ще й тому, що попереду нас очікує початок навчального року і повернення дітей у закриті приміщення шкіл. 

Попри те, що в МОЗ розробили перелік вимог до навчального процесу, не всі з них  виглядають такими, які реально впровадити в життя. Та і контроль за тим, як в одній будівлі кількасот дітей різного віку дотримуються дистанції, використовують маски й дезінфектори схожий на нездійсненну задачу. 

Існує припущення, що в Італії причиною різкого спалаху хвороби стало саме те, що багато дітей інфікувалися у школах. Але оскільки школярі часто переносять COVID-19 безсимптомно, після закриття навчальних закладів на карантин батьки без зайвих пересторог відвезли їх до бабусь та дідусів. 

Про те, наскільки болісно вдарив коронавірус по найстаршому поколінню Італії, годі й згадувати.

Катерина Рещук, Наталія Бушковська, УП

Залиште свій коментар